Будь розлучення несе в собі біль. Незалежно від виниклих претензій розлучаються два улюблених людини, кожен з яких знає іншого, як пальці своєї руки. Які б не були мотиви розлучення, не треба намагатися образити того, хто був кращим коханцем (коханкою), інакше виходить дуже небезпечна гра, де програли двоє.
Психологи, що займаються сімейними стосунками, часто дивуються здібності чоловіків і жінок чорнити минуле їхнього подружнього життя через почуття провини. На думку вчених, стає тільки гірше самим огудникам. Не можна переходити наступні межі, кажучи: про нескінченних цепляниях колишнього чоловіка (дружини), погрози розповісти про його фінансах куди слід, насильстві, несправедливих звинувачень. Замість витрати сил на безплідні конфлікти і нервові зриви, краще звернутися в суд, покликаний все розставити по місцях. Навіть якщо його рішення не задовольнить одну із сторін, воно буде освячене законом, і у неї не буде почуття вважати себе облапошенной.
Треба бути чесними по відношенню до своїм друзям: не просити їх прийняти чиюсь сторону, не виливати відро претензій на колишнього коханого людини протягом усього вечора. Краще уникати нескромних виливів: адже якщо б про інтимні звички з усіма подробицями поширювався колишній чоловік (дружина), то тоді… Чим менше відомо друзям про розлучення, тим більше шансів зберігається на відновлення союзу. Все ж необхідно залишатися реалістом, адже хтось з друзів відсіється напевно.
Страждають діти… Треба це прийняти за даність, так як при розлученні на їх плечі лягає такий вантаж, впоратися з яким їм не по силам. Діти в такі моменти плачуть або сердяться. Мамі потрібно пояснити дитині, що все це сталося не з його вини. Можна перетягувати дітей на свою сторону, їх і так вже роздирають суперечливі почуття. Вибір слів при розмові з дітьми повинен бути скрупульозним, слід берегтися від всіх різких суджень.
Навіть якщо обидва колишніх подружжя залишаються не в найкращих стосунках, слід пам’ятати, що для підтримання душевної рівноваги дитини рекомендується взаємно обмінюватися інформацією про хвороби дітей, їх шкільних справах, подарунки до Нового року… Не треба бути до такої міри непримиренної, щоб не допомогти своєму колишньому, якщо виникає потреба. Підтримання контакту є дорослою і мудрою позицією, воно явно краще злісного перемир’я.
