Роутер і маршрутизатор: яка різниця?

Світ інтернету повний всіляких абревіатур і термінів. Роутер і маршрутизатор, різниця в чому? Звичайний чоловік, стурбований необхідністю підключення всіх своїх «девайсов» в глобальній павутині, рано чи пізно зіткнеться з деякою плутаниною в позначенні одного і того ж пристрою. В одному магазині він знайде маршрутизатор з 4 LAN-портами, в іншому йому попадеться роутер з WI-FI і на мить здасться, що проблема вирішена і відмінність очевидна. Він складає 2 плюс 2 і думає, що знає, чим відрізняється роутер від маршрутизатора. Але різниця тільки в написанні, і секрет тут простий. Роутер – англійське слово, запозичене російською мовою, і означає в перекладі “маршрутизатор”. Бінго!

Ніякої різниці між поняттями «роутер» і «маршрутизатор» немає, оскільки обидва слова позначають абсолютно одне і те ж пристрій.

А суть проста: пристрій призначений для роздачі контенту мережі в невеликому просторі, створюючи якусь інформаційну мережу в межах, наприклад, однієї квартири. Маршрутизатор виконує важливу функцію. Саме поняття передачі даних містить в собі обробку сегментів мережі. При цьому навантаження на мережу значно зменшується, що неможливо зробити у випадку простого комутатора, або світча. Дане пристрій, маючи один вхід, ділить його на рівні вихідні частині, що значно уповільнює швидкість мережі.

Роутер ж в основному є маленьким комп’ютером і перерозподіляє потоки контенту. Навіть при серйозному навантаженні на локальну мережу він здатний забезпечити нормальну роботу користувачів. Це безсумнівний плюс на користь маршрутизатора.

Зміст

Апаратно це виглядає по-різному

Роутер і маршрутизатор: яка різниця?

Основні роз’єми роутера.

Можна мати на вході в квартиру так званий «шнурок», якщо до будинку підведено оптоволоконний кабель і браві молодці з Ростелекома, зробивши одну дірочку в стіні, підвели шуканий провід до роутера, або, кажучи чистою російською, маршрутизатора. Інше розподіл інтернету полягає в опутывании проводами всієї квартири, благо для цієї мети передбачені 4 LAN виходу. Це самий перевірений і надійний спосіб, в якому немає «косяків» наступного способу.

Можна підключитися за допомогою WI-FI роутера, в якому є USB порт, туди вставляється 3G модем. Роздача інтернету відбувається комбінованим способом, тобто комп’ютер можна підключити традиційно, дротом, через мережеву карту, а от інші пристрої (смарт телевізори, планшети, телефони та інше) з задоволенням конектяться через WI-FI. Якийсь мінус даного способу полягає в обмеженості передачі контенту, обумовлений слабкою передавальною антеною і особливістю будови. Тобто на другий поверх може і не дотягнутися слабенький WI-FI.

Наступний спосіб з’явився порівняно недавно і вимагає особливої уваги. Це так звані «чисті» 3G – 4G WI-FI роутери. Пристрої мають всередині себе слот під симкарту і роздають мобільний контент. Причому, можна мати мініатюрний пристрій, помещающееся в кишені, і влаштувати роздачу по WI-FI для всіх стражденних, а можна прикупити більш солідний апарат, в якому знайдеться і всім знайомий LAN порт. Це на випадок з’єднання комп’ютера.

Людина думає, що підходить до процесу покупки і установки роутера відповідально, повинен керуватися певними принципами і правилами, дотримання яких приведе до злагодженої роботи всіх підключених до інтернету пристроїв.

Повернутися до змісту

Як підключити та налаштувати роутер

Необхідно знайти місце установки роутера. Воно повинно бути рівновіддаленим від усіх потенційних користувачів, щоб надалі сигнал WI-FI зміг дістати до кожного охочого.

Для входу в налаштування роутера слід відкрити на комп’ютері будь-браузер, набрати в його адресному рядку адресу web-інтерфейсу вашої моделі пристрою.

Налаштування роутера досить нескладна, інтуїтивно проста. Але все ж дотримуватися деякі заходи необхідно. Перша налаштування маршрутизатора укладає в собі вхід в WEB інтерфейс за адресою, вказаною в керівництві. Далі потрібно встановити паролі на панель адміна і мережі WI-FI

Наступний крок – самий важливий для подальшої роботи. Виходить на сцену маестро провайдер, про який поки що не було сказано ні слова. Логін і пароль від провайдера необхідно прописати у відповідних полях меню роутера. Інформація про цій процедурі є в посібнику з налаштування або (напевно) в інтернеті.

Налаштування безпосередньо роздачі, а саме протоколу DHCP, що регулює підключення до інтернету. В основному роутер імітує одного користувача, який відкриває кілька різних сторінок в інтернеті.

Після того, як роутер налаштований, потрібно не забути підключити всі необхідні дроти в LAN порти і перевірити роздачу. Якщо все зроблено правильно, то світлодіодне освітлення в WAN і LAN портах це підтвердить.

На будь-якій стадії налаштувань можливі помилки і неправильні дії, від яких не застрахований ніхто. Якщо роутер налаштовано неправильно або не так, як хотілося спочатку, завжди існує можливість відкоту на заводські налаштування. У будь-якої моделі є маленький отвір на задній панелі. У нього потрібно вставити тонкий предмет і легенько натиснути на кнопку скидання. Роутер повернеться в свій вихідний стан.

Прогрес в області інформатики зашкалює. Поява удосконалених моделей наростає як сніжний ком. Як орієнтуватися, на що звертати першочергову увагу при покупці маршрутизатора, допоможуть деякі загальні поради, представлені нижче.

Повернутися до змісту

Загальні рекомендації по вибору роутера

Для повернення роутера до заводських налаштувань необхідно натиснути на кнопку RESET.

Ціна. Як ні банально це звучить, але треба розуміти головний принцип, закладений у визначенні цінової категорії. Не можна купити нормальний роутер за смішні гроші. В цілому, це правило працює. Що означає «нормальний» роутер? Тут треба згадати, що роутер – це свого роду маленький комп’ютер зі своїм процесором, оперативною пам’яттю і фаерволлом. Новітні апарати мають вже двоядерний процесор. Тобто, якщо купити спрощену модель, то відповідно багато чого можна не дорахуватися. Не буде usb роз’єму під флешку, урізане посилення на виході, не буде захисту від мережевих атак, та хіба мало чого ще не буде. У результаті інтернет-з’єднання висне, рветься і нестабільно працює.

Відгуки. Люди поганому не навчать. Як правило, хтось уже обпікся на купівлі і виклав свої міркування на загальний огляд.

Звернути увагу потрібно на стабільність роботи: не зависає апарат, не ріже швидкість або може зовсім не перезавантажується. У даному випадку має місце слабка «начинка» роутера, не справляється з мережевою навантаженням.

ПРО WI-FI. Справа в тому, що швидкість, прописана в роутері, наприклад, 150Мб/с, є швидкістю віддачі, що не відповідає швидкості прийому пристрою, особливо, якщо таких буде кілька.

Важливі і технічні характеристики. Їх декілька:

Оперативна пам’ять (RAM) – від 128МБ і вище, чим більше, тим краще.

Частота процесора – від 240 МГЦ і вище, для продуктивної роботи частота повинна бути на рівні. Марка процесора може бути різною, але бажано теж, що називається, “на слуху”.

FLASH – пам’ять, не нижче 16 МБ.

Це основне, на що треба спиратися. Крім того, бажано визначити, яка кількість споживачів розрахований роутер без втрати швидкості віддачі, скільки у нього вбудованих чи зовнішніх антен, що в кінцевому підсумку впливає на коефіцієнт підсилення сигналу.

Відомий, розкручений бренд. І це не тільки для впевненості в покупки, тут ще закладена програмна підтримка заводу-виробника у вигляді всіляких альтернативних прошивок і удосконалень, періодично випускаються на ринок. Варто тільки зайти на сайт однойменної марки і знайдеться маса варіантів роботи пристрою, що полегшує життя в моменти «падіння» системи. Нонеймовый роутер в даному випадку просто викидається.

Брати роутер в Китаї і розраховувати на його адекватність в російських мережах не варто.

Тут можуть бути підводні камені у вигляді, наприклад, неперекладна меню на китайській мові. Або неможливість роботи у відомих протоколах 802.11. Або відсутності деяких частот передачі, або їх заміни на частоти «китайські», словом, неприємностей можна нажити багато і не факт, що вони преодолеются в підсумку.

Кілька слів на закінчення

Як зрозуміло, різниця між пристроями лише в назві. Але пам’ятайте, що роутер повинен бути сучасний, з підтримкою 802.11 b/g/n/a з можливістю підключення 3G модему, з декількома антенами WI-FI. Це повинна бути відома модель, розкручена і випробувана в інтернеті не одним користувачем, зі своїм сайтом і можливістю заміни прошивок. Відповідно ціна на цей «девайс» буде не маленькою, до чого треба бути готовим.