Так вже склалося, що всі значущі події в житті люди звикли відзначати особливим чином. В давнину людина була ближче до природи, вірив і почитав її могутню силу. Тому всі язичницькі свята були з нею нерозривно пов’язані.

Більшість з них вже давно кануло в лету. Але є один, який не загубився, зберігся в зміні століть. Це Масляна — спадщина язичницьких часів, улюблене свято російського народу.

  • У 2016 році Масляна настане 7 березня і буде святкуватися до 13 березня.

Витоки свята

Масляна — свято унікальний, многосмысловой. Його первинне язичницьке походження, традиції з часом наповнилися новим змістом. Православна Церква прийняла його, переосмислила, зробила частиною християнської культури.

Язичницькі слов’яни проводжали обридлу зиму і зустрічали довгоочікувану весну. Люди, що працювали на землі, знали, що якщо із-за тривалої зими вчасно не посіяти, не зібрати врожаю, голоду й біди не минути. Тому це був час свята життя і родючості, що очікувалося від наступного аграрного року.

Російська Масляна: історія та традиції свята

У християнському значенні свято зв’язувався з річним циклом богослужіння і відзначався як підготовка до Великого Посту, точніше як підготовка до Великодня. Від часу початку посту залежало і час проведення Масляної.

Щороку свято припадав на нову дату.

Нинішньому його назви п’ять століть. Раніше він звався мясопуста. Ще люди лагідно, як дівчину, величали його «касаточка», «весела перепілочка», «бояриня масляна» або ще ось так — «сирний тиждень», «млинниця», «объедуха».

Масляну святкують не тільки слов’яни. У країнах Європи також було прийнято проводжати зиму. Ближче всього до Масляної — італійський карнавал, що в перекладі буквально — «прощавай, м’ясо». Наше свято схожий на нього, перш за все за християнським змістом входження у Великий Піст.

У західній культурі карнавал зміг вижити, перетворившись в певну галузь розваг, наповнені сенсом розкріпачення, зняття всіх можливих соціальних відмінностей, і що характерно для карнавалу-зміни соціальних ролей. У дні проведення карнавалу будь-який, за велінням натовпу, міг стати господарем міста, його королем хоч на день, хоч на годину. Але наші звичаї святкування все-таки сильно відрізняються від Європи.

Масляний тиждень

Якщо говорити про російські традиції, то потрібно розповідати про сім олійних днями.

В понеділок — зустріч Масляної. З соломи виготовляли опудало-символ свята. З ним, на санях, молоді хлопці та дівчата проїжджали навколо села і повз кожного двору. Тобто, за змістом Масляна приходила в кожен будинок. Люди так і говорили: «Масляна приїжджає». Найбільше чекали на свято діти, для них це був час великих зимових ігор. В масляний тиждень не працювали, сім днів треба було відпочивати, гуляти, ходити в гості.

Другий день називався загравання. Ті молоді люди, які ще не одружилися, у цей тиждень придивлялися до нареченим, щоб після посту можна було зіграти весілля.

Російська Масляна: історія та традиції свята

У середу-ласунку наступав самий великий бенкет. За столом збиралася вся сім’я, їли млинці і згадували всіх рідних. Так як млинці — це не тільки гарячий символ сонця, але ще й страва, якою традиційно всі слов’яни згадували померлих, вважалося, що весь рід збирається за столом, святкує. Потрібно було не просто багато, а дуже багато, скільки влізе. В Масляну об’їдатися не вважалося гріхом.

З четверга починалися широкі гуляння. Четвер носив назву: розгул. Працювали ярмарку, у торгових рядах прилавки ломилися від всіляких ласощів, продавалися медові пряники з візерунками, бублики, соління, ікра, риба. З пузатих самоварів наливали оксамитовий чай. І, звичайно ж, не обходилися без головного частування — гарячих млинців. Молодь каталася з гірок, роз’їжджали на санях і трійках. Шуміла, сміялася в танцях і хороводах широка Масниця. У вуличних театрах вистави йшли без кінця, для бажаючих помірятися силою-кулачні ігри, перетягування канату.

У п’ятницю, за традицією, зять ходив до тещі на млинці. Основна ідея цього дня — об’єднання сім’ї, роду. Старша жінка повинна була передати досвід, життєву мудрість молодшому поколінню.

На зовичні посиденьки, в суботу, молоді невістки приймали вдома рідних чоловіка.

Ну, а неділю — завершення свята. Прощалися з зимою, з усім старим, непотрібним, померлим. Опудало вивозили на околицю, зі старих речей споруджували майбутній багаття, зверху встановлювали Масляну. Потім її спалювали, а попіл розвіювали по вітру. За православною традицією в цей день всі мирилися, прощали один одному, як явні образи, так і нанесені ненароком. Примирялися все, від простої людини до царя.

Сучасна Масляна

На жаль, треба визнати, що сучасна Масляна втратила своє первісне значення. Революційним вихором була розірвана вікова зв’язок культурних традицій і сьогодні можливе відтворення лише окремих елементів свята.

І все ж, у народі залишилося бажання зустрічати довгоочікувану весну, навіть незважаючи на те, що за вікном ще лежить сніг та похмуре небо. Все одно будемо співати й веселитися. І головне — пекти млинці.

  • Простий рецепт смачних млинців
  • Рецепт приготування млинців з начинками

© zakustom.ru

Російська Масляна: історія та традиції свята

Соц закладки
Соц закладки