• До розвалу радянського союзу репресії в СРСР коротко згадувалися в невеликій кількості джерел, хоча з-за них загинули люди гинули мільйонами. Світло на це питання було пролито вже до кінця існування Союзу – в 1989 році Президія Комісію Відділення історії АН СРСР, в основу якої поставили Ю. А. Полякова, члена кореспондента АН СРСР. Його головним завданням було встановлення точних відомостей про загиблих людей. До складу комісії увійшли багато істориків, яким вдалося вперше ознайомитися з закритими раніше статистичними документами ОГПУ-НКВС-МВС-МДБ, які до цього зберігалися в Центральному архіві Жовтневої Революції, і в архівних сховищах правлячих органів СРСР.
  • Перші виявлені письмові документи, що підтверджують репресії в СРСР, коротко описують жахи тих часів. Це документ 1954 року, написаний в МВС СРСР на ім’я Н.С. Хрущова, в ньому містилися відомості про кількість засуджених громадян за злочини проти революції, передбачені в 58 ст. КК РСФРС, а також в інших нормативно-правових актах республік, входять до складу Союзу, за період з 1921 по 1953 роки. Цей документ був підписаний вищими посадовими особами держави, він був надрукований на друкарській машинці, і складався з п’яти сторінок.
  • Згідно з цим документом, за вказаний термін Колегія ОДПУ, трійки НКВС та інші органи СРСР за контрреволюційні дії було засуджено 3777,380 тисяч осіб, з них до розстрілу присудили 642,980 тисяч чоловік, а в місця тримання під вартою на термін до 25-ти років було відправлено 2369,220 тисяч осіб. Також було заслано 765,180 тисяч осіб. На момент складання документа в таборах і в’язницях за злочини проти революції відбували покарання 467,946 тисяч людей, і були заслані 62,462 тисяч осіб.
  • Такими були жахливі реалії часів сталінізму та становлення СРСР. У державі, до якого насильно приєднали багато «союзні республіки» не могло не виникнути невдоволення. Комуністична партія відрізнялася повної нетерпимості до проявів інакодумства. Пік репресій припав на 30-ті роки, в період правління В. В. Джугашвілі (товариша Сталіна), а саме на 1937 рік. Репресії, спрямовані в основному проти інтелігенції, підірвали інтелектуальний потенціал держави, були знищені багато вчені, фахівці в багатьох областях, а також поети, письменники та інші творчі особистості. І це далеко не всі злочини «червоного терору» проти радянського народу.
Соц закладки
Соц закладки