Зміст:
- Причини раку шлунка
- Діагностика раку шлунка
- Симптоми раку шлунка
- Лікування раку
Рак шлунка – важке онкологічне захворювання, при якому злоякісні клітини неконтрольовано розмножуються в слизовій шлунка. Він особливо небезпечний тим, що в більшості випадків виявляється на пізніх стадіях, коли вже нічого не можна зробити.
За поширеністю ця патологія займає четверте місце серед онкологічних захворювань. Тільки за минулий рік офіційна медична статистика зареєструвала мільйон нових випадків захворювання.
Смертність від раку шлунка дуже висока. У Росії вона становить 65%. У більшості випадків (за деякими даними, від 80 до 90%) розвиваються метастази. При пізній діагностиці виживаність становить всього 15%. Хвороба найчастіше вражає чоловіків старше 50 років. У жінок і людей молодого і середнього віку вона зустрічається порівняно рідше.
Причини раку шлунка
Будь-яка ракова клітина розвивається із здорової внаслідок порушення механізму клітинного поділу. Досі вченим не вдалося визначити причину, по якій нормальна клітина втрачає все обмежувачі і складової частини організму перероджується в щось, що паразитують на здорових тканинах. При раку шлунка така трансформація відбувається з клітинами слизової шлунка.
В ході досліджень були виявлені лише фактори, що сприяють розвитку патологічного процесу.
- В першу чергу слід відзначити значення генетичної схильності. При наявності діагнозу “рак шлунка” у одного з кровних родичів (особливо близьких) ризик розвитку захворювання зростає приблизно на 20%.
- Одну з найважливіших ролей відіграє раціон. Любов до гострої, копченої, солоної, жирної і смаженої їжі, а також до містить консерванти, харчові добавки, ароматизатори продуктів значно збільшує ймовірність розвитку захворювання.
- Спровокувати злоякісне новоутворення можуть різні хронічні хвороби шлунка: поліпи, виразка, гастрит та ін.
- Проведена хірургічна операція на шлунку підвищує ризик виникнення пухлини приблизно в 3 рази.
- Науково доведено зв’язок між раком шлунка і колонізацією слизової спіралевидної грамнегативної бактерією Helicobacter pylori. Відомо, що інфікування цим мікроорганізмом є однією з основних причин розвитку гастриту, дуоденіту, лімфом шлунка, виразок. Хоча слід відзначити і той факт, що бактерія може мирно жити в шлунку, ніяк себе при цьому не виявляючи. Всесвітня організація охорони здоров’я зараховує Helicobacter pylori до канцерогенів першої категорії небезпеки. Для провокування розвитку злоякісної пухлини необхідно одночасне наявність передракових хронічних патологій шлунка.
- Ризик зростає при постійному контакті з деякими матеріалами: азбестовим пилом, нікелем.
- Певну роль відіграє також дефіцит вітамінів С і В12.
- Імунодефіцитні стани – як первинні, так і вторинні – значно підвищують вірогідність розвитку злоякісної пухлини.
- Стимулом є й наявність вірусних інфекцій, зокрема, вірус Епштейна-Барр, який є вірусом герпесу людини четвертого типу і призводить до таких захворювань, як гепатит, герпес, інфекційний мононуклез, синдром хронічної втоми і т. д.
- Стимулюючими факторами є і деякі шкідливі звички: зловживання спиртними напоями, куріння, переїдання.
- Вплив хімічних та токсичних чинників теж може провокувати злоякісне переродження клітин. Причиною стає навіть зловживання косметичними засобами.
- Наявність у продуктах нітратів і нітритів чинить негативний вплив на клітини епітелію слизової шлунка. Дані хімікати, що використовуються в якості добрив, і ними буквально напхані вирощуються не тільки в теплицях і парниках, але і на полях і в садах фрукти і овочі.
- Тривале застосування лікарських препаратів при запальних захворюваннях ревматичного типу також є фактором ризику. Ці засоби надають подразнюючу дію на стінки шлунка і дванадцятипалої кишки, в результаті чого може розвинутися виразка з подальшим переродженням в пухлину.
- Вплив іонізуючого опромінення. Радіоактивні промені порушують внутрішню генетичну структуру клітин, що призводить до їх трансформації в злоякісні.
до змісту ?
Діагностика раку шлунка
Основними методами діагностики є:
- рентгенографія;
- фиброгастродуаденоскопия з множинною біопсією осередку ураження;
- комп’ютерна томографія грудної клітки.
Оцінка операбельності новоутворення та його стану проводиться за допомогою ультразвукового дослідження та комп’ютерної томографії.
До додаткових способів діагностики відносяться:
- лапароскопія;
- дослідження серологічно онкомаркерів;
- ендоскопічне ультразвукове обстеження.
При проведенні діагностики враховують ймовірність помилки при диференціюванні даного захворювання від виразки, лімфоми, поліпів, саркоми, метастази злоякісної пухлини інших органів у шлунок.
до змісту ?
Симптоми раку шлунка
На початковому етапі симптоми рака шлунка в основному бувають нечіткими і нехарактерними, внаслідок чого рання діагностика представляє певні труднощі: хвороба легко сплутати з іншими шлунковими захворюваннями.
Першими ознаками наявності пухлини є:
- відрижка;
- печія;
- труднощі при ковтанні;
- часті нетравлення шлунка;
- блювання;
- здуття живота;
- зниження апетиту;
- різке схуднення.
При наявності перелічених симптомів впродовж понад 5 тижнів неодмінно слід звернутися до фахівця.
По мірі прогресування захворювання проявляється клінічна картина, характерна для більш пізніх стадій:
- зміна харчових пристрастей, неприязнь до звичної їжі;
- болі в шлунку ниючого характеру;
- постійне почуття втоми;
- субфебрилітет ( не вище 37-38 градусів);
- залізодефіцитна анемія і підвищення ШОЕ;
- блювота з домішкою крові;
- характерний чорний стілець.
до змісту ?
Лікування раку
Для лечениязлокачественной пухлини желудкаприменяются наступні методи:
- хірургічне втручання;
- ендоскопічний метод в основному використовується при лікуванні пацієнтів літнього віку при наявності тяжких супутніх патологій;
- лазерна терапія (надає руйнівну дію на новоутворення);
- ФДТ (фотодинамічна терапія);
- хіміотерапія;
- цитокинотерапия.
Єдиним радикальним методом лікування є операція, при якій видаляється уражена частина шлунка (субтотальна гастректомія) або весь шлунок (тотальна гастректомія) для запобігання подальшого поширення пухлини. Неодмінно січуться і довколишні лімфатичні вузли, оскільки в більшості випадків патологічний процес зачіпає і їх. Іноді можуть видалятися та інші уражені органи.
Цитокинотерапия — відносно новий і досить перспективний метод. Її проводять на будь-якій стадії захворювання, в тому числі ослабленим пацієнтам, у яких фіксується 4 стадія з яскраво вираженою клінічною картиною і супутніми патологіями: ниркової, печінкової, серцево-судинної.
Цитокіни – назва особливих білків, які синтезуються кров’яними клітинами і імунною системою. Їх функцією є забезпечення передачі регулюють міжклітинних сигналів. За допомогою рецепторів вони надають дію на клітини, що регулюють протікають в організмі процеси.
В основі методу цитокинотерапии лежить здатність цитокінів вибірково знищувати злоякісні клітини, при цьому не ушкоджуючи здорові.
Після введення цитокінів є кілька можливих варіантів розвитку сценарію:
Можливе клінічне дію залежить як від властивостей самого препарату, так і від специфіки пухлинних клітин пацієнта.
Для оцінки ефективності цитокинотерапии слід провести 1 або 2 курсу і за допомогою інструментальних методів оцінити подальшу динаміку захворювання.
Метод може застосовуватися одночасно з променевою терапією і хіміотерапією. Використання цитокінів в значній мірі полегшує переносимість хіміопроменевої терапії:
- скорочуються наслідки інтоксикації;
- запобігається розвиток нейтропенії та потенційно можливих ускладнень у вигляді інфекційних захворювань.
