Зміст
- 1 Причини
- 2 Клінічні прояви
- 3 Діагностика
- 4 Терапія
- 5 Трав’яна магія
Везикуліт в гострій формі (запалення насінного горбика) – запальний процес у розташованих поруч з передміхурової залозою насінних бульбашках. Захворювання не тільки доставляє масу неприємних відчуттів, але і може стати причиною безпліддя у чоловіків, особливо якщо проводити лікування повністю в домашніх умовах.
Причини
Рідко трапляється так, що везикуліт (запалення насінного горбика) виникає як самостійне, первинне захворювання. Гострий везикуліт в основному розвивається як ускладнення, яке сприяє запальним процесам в сечостатевій системі у чоловіків і тоді, коли лікування в домашніх умовах проведено неправильно.
Запалення насінних бульбашок розвивається як ускладнення:
- Простатиту (набряк передміхурової залози).
- Орхіту (запальний процес в яєчках).
- Епідидиміту (набряк придатків яєчка).
- Уретриту (набряк сечовипускального каналу).
Найчастіше причинами везикуліту являються інфекційні збудники, які можуть потрапляти в пухирці з потоком крові з інших вогнищ інфекції (гайморит, пневмонія, абсцес). Ще один шлях ? проникнення інфекції з розташованих поруч органів за сім’явивіднупротоку. В останньому випадку в ролі збудників нерідко виявляються уреаплазми, хламідії, мікоплазми, трихомонади, гонококи та ін. Первинно лікування повинно бути спрямоване на усунення цих бактерій, щоб не розвинулося безпліддя, в домашніх умовах це, як правило, неможливо.
Фактори, що провокують гострий везикуліт, безпліддя, – це:
- Застій венозної крові в органах малого тазу.
- Загальне зниження імунітету.
- Нерегулярна і безладне статеве життя.
- Переохолодження.
- Неправильне харчування, провокує поява запорів.
- Вогнища хронічної інфекції в організмі.
Клінічні прояви
Симптоми запального процесу насіннєвого горбка розрізняються в залежності від його форми. За перебігом розрізняють гостру і хронічну форми запалень насіннєвого горбка. Практично це двосторонній процес, і він часто провокує безпліддя.
Для гострого запального процесу сім’яних пухирців характерно гострий раптовий початок – з сильних болів в проекції сечового міхура і прямої кишки. Болі носять характер ріжучих, пронизливих, іноді вони можуть віддавати в промежину, пах, поперек, крижову область. Посилення болю в області насінного горбка відбувається при напрузі м’язів тазового дна, в тому числі при дефекації. Відрізнити симптоми захворювання від загострення супутнього йому геморою в цьому випадку можна з виділення крові з уретри під час або відразу після дефекації.
Характерними ознаками початку хвороби є сильні болі внизу живота.
Гостре запалення насінних бульбашок супроводжують такі симптоми:
- Висока температура тіла.
- Слабкість, поганий апетит, нудота.
- М’язово-суглобові і головні болі.
Найбільш ймовірні наслідки гострого запалення насінних бульбашок – перехід в хронічний процес, самовилікування або нагноєння горбків з формуванням абсцесу. Швидко позбутися від хвороби допоможе лікування антибіотиками, іноді це допустимо в домашніх умовах.
Хронічний довгостроково протікає процес запального характеру в області насінного горбка – найбільш часто зустрічається форма даного захворювання. Формування хронічної форми відбувається в результаті неправильного або незакінченого лікування гострого процесу, або тривалого неправильного лікування в домашніх умовах. Всі ознаки хронічного захворювання в даному випадку виражені не різко, суб’єктивно переносяться легше. Больові відчуття посилюються під час сечовипускання, дефекації або еякуляції.
Хронічний везикуліт досить часто протікає у безсимптомній формі, довгий час не турбуючи пацієнта. Але в цей час в насінних бульбашках відбуваються дегенеративні процеси, здатні перейти в безпліддя. Це одна з основних причин того, чому не варто пускати захворювання на самоплив і проводити лікування в домашніх умовах.
Діагностика
Щоб знати, як лікувати везикуліт правильно, крім збору анамнезу і скарг пацієнта, потрібно об’єктивне підтвердження хвороби:
- Пальцеве ректальне дослідження.
- Трансуретральний УЗД (фото зсередини).
- Загальний і біохімічний аналізи крові, сечі.
- Бактеріологічне дослідження секрету насінних бульбашок.
- Дослідження спермограми (іноді потрібно в разі хронічного везикуліту).
Лабораторне дослідження насінної рідини — один з обов’язкових методів діагностики при підозрі на захворювання.
Терапія
Лікування без усунення викликали захворювання причин буде неефективно, тому, щоб вилікуватися, важливий комплексний підхід.
Зняти симптоми гострого запального процесу в домашніх умовах досить складно, найчастіше потрібна госпіталізація. Починають лікування, призначаючи антибіотики широкого спектру дії.
Зазвичай прописують такі антибіотики:
- Захищені пеніциліни.
- Цефалоспорини.
- Фторхінолони.
Якщо бактеріологічний або ПЛР-аналіз показали наявність атипових збудників (мікоплазми, уреаплазми, хламідії), то ефективними виявляться антибіотики з групи макролідів.
Лікування везикуліту включає в себе НПЗП, вони допомагають позбавитися від болю і блокують запальний процес (ректальні свічки з Диклофенаком чи Ортофеном).
Щоб запобігти застійним хронічний везикуліт, необхідно забезпечити регулярне спорожнення кишечника.
Симптоми везикуліту проходять остаточно після використання фізіотерапії:
- Ультразвуку.
- УВЧ.
- Магнітотерапії.
- Лазера.
- Електрофорезу.
При хронічних ознаках хвороба рекомендується лікувати за тією ж схемою, що і гострий везикуліт, але антибіотики потрібно відразу вибирати прицільно, з урахуванням чутливості до них хвороботворних бактерій, в запущених випадках чергуючи кілька препаратів курсами. Лікування, проведене в домашніх умовах, неефективно і заганяє хворобу ще глибше.
Якщо везикуліт ускладнився нагноєння насінних бульбашок, починається різке погіршення стану пацієнта, що вимагає термінового хірургічного втручання, і в домашніх умовах лікувати такий везикуліт протипоказано. На фото, зробленому під час операції, можна бачити, що нагноівшіеся бульбашки набряклі і збільшені в розмірах, з гиперемованими стінками і каламутним вмістом.
Самолікування при цьому захворюванні неприпустимо, тому обов’язково треба звернутися за допомогою до лікаря.
Трав’яна магія
Лікування везикуліту народними засобами полегшує симптоми везикуліту і носить (в домашніх умовах) характер допоміжного. В основному воно надає знеболюючий і протизапальний ефект. Народні засоби, трави:
- Корінь лопуха великого.
- Звіробій.
- Календула.
- Фенхель.
- Шавлія.
- Бруньки чорної тополі.
Трави змішують у рівному співвідношенні і готують з них настій. Прополіс додають в подрібненому вигляді в їжу 3 рази в день по 3 р.
Лікування везикуліту обов’язково дотримуватися своєчасність і комплексність. Краще відразу звернутися до лікаря.
