До середини 10 століття в російських князівствах була поширеною язичницька віра. Менталітет слов’ян тих часів мав на увазі вічність і рівновагу між двома вищими началами, які можна охарактеризувати як «добро і зло». Сам світ вони сприймали на рівні парних понять. Коло вважався захисним знаком, тому ланцюга, вінки і кільця були поширені на Русі. Слов’янський пантеон по своєму типу багато в чому нагадував пантеони інших стародавніх народів (наприклад, верховне божество грози Перун цілком порівнянно з Тором у жителів Скандинавії і Зевсом древніх греків), однак мав і власні відмінні риси.

Однак така релігія не дозволяла об’єднати всі давньоруські міста єдиною ідеєю. Перемігши у міжусобній боротьбі своїх братів, князь Володимир, названий Великим, усвідомив, що йому необхідно щось, що дозволило б ідейно об’єднати всі підвладні йому землі, тому хрещення Русі коротко можна назвати необхідним і неминучим, враховуючи дружні зв’язки князя Києва та візантійського басилевса. В «Повісті тимчасових років», найдавнішої російської літопису, вказується, що князь був вражений красою храмів Візантії і проводяться в них обрядів. При цьому Християнство вже досить поширилося по Русі завдяки купцям і воїнам, тому залишалося лише здійснити останній крок, який закріпив би нову віру на державному рівні.

Хрещення Русі, коротко описані в цьому розділі, офіційно відбулося в 988 році. В цьому році в Корсуні Володимир прийняв нову віру, а потім, повернувшись у столицю, почав впроваджувати її по всій державі. Були хрещені всі наближені князя, воїни його дружини, бояри і торговці. Володимир міг вибрати і на користь католицизму, проте він мав на увазі владу церкви над світською життям, чого київський правитель прийняти не міг. Запропонована ж візантійцями релігія передбачала, що церква у всьому буде підкорятися правителю.

Хрещення не було повністю добровільним процесом, багато людей, як могли, опиралися цьому, оскільки для них думка про зраду древніх богів була нестерпною. У результаті Християнство на Русі набула свій власний, неповторний відтінок. Багато обряди втратили свій релігійний сенс, але збереглися в народній культурі, деякі божества стали святими. В цілому, хрещення Русі – це подія, яка визначила розвиток культури всіх східнослов’янських народів.

Схожі:
Соц закладки