Антибіотик супракс являє собою один з найбільш ефективних на сьогоднішній день препаратів-цефалоспоринів, приймаються пацієнтами амбулаторно. Його основне призначення — активна протидія інфекційних і запальних ЛОР-захворювань (в тому числі ангіна), лікування різних мають бактеріальну природу захворювань верхніх дихальних і сечовивідних шляхів, інших органів. Причому застосовується супракс для дітей і для дорослих практично в рівній мірі. Однак у будь-якому випадку застосовувати його можна лише після призначення лікаря.
Зміст
- Як діє супракс: інструкція по застосуванню
- Захворювання, при яких найчастіше призначають супракс
- Протипоказання до застосування супракса
- Можливі побічні ефекти супракса
Повернутися до змісту
Як діє супракс: інструкція по застосуванню
Високоефективне бактерицидну дію даного напівсинтетичного медичного препарату базується на активності цефалоспорину III покоління. До складу супракса входить хімічна речовина цефіксим, яке пригнічує синтез і регенерацію пептидоглікану — хімічної основи для будівництва мембрани бактеріальної клітини.
Активно порушуючи клітинні стінки, речовина цефіксим таким чином руйнує (знищує) хвороботворні бактерії. При цьому вона володіє ще однією властивістю, корисним для ефективності лікувального процесу, відмінною стійкістю до впливу ряду ферментів, які пригнічують антибіотиків пеніцилінової групи, що важливо, наприклад, при ангіні. Варто відзначити, що це нетоксичний засіб можна застосовувати для лікування дитини, починаючи з піврічного віку.
При прийомі цих ліків важливо мати на увазі, що воно починає чинити максимальний ефект не відразу після початку прийому. Пояснюється це тим, що, потрапляючи в кишечник, супракс всмоктується в кров лише частково (менше 50% від обсягу активної речовини). У загальній складності для найбільшої концентрації супракса в організмі знадобиться не менше 4 годин.
Діє препарат на хворого протягом 24 годин і виводиться з організму за допомогою сечі. В даний час фармацевтична промисловість випускає зазначений медпрепарат у капсульованому вигляді і у формі гранул, з яких потім готується супракс суспензія.
У деяких випадках залежно від обставин і перебігу хвороби описуваний антибіотик можуть заміщати його аналоги. До цієї групи належать препарати иксим люпин, панцеф, цефспан, цемидексор і деякі інші засоби. Однак визначати, що краще для лікування захворювання, все ж повинен кваліфікований медик. Саме за спеціалістом залишається останнє слово, він може призначити хворому амоксиклав або супракс, вирішує, що прописати при отиті, шкірних запаленнях або ангіні.
Повернутися до змісту
Захворювання, при яких найчастіше призначають супракс
Основною групою захворювань, з якими борються за допомогою зазначеного антибіотика, є запально-інфекційні хвороби. Для організації успішного лікування необхідно, щоб бактерії були чутливі до препарату.
Якщо у дитини з’явилися ознаки будь-якого запалення або інфекції середньої тяжкості — небудь в галузі ЛОР-органів (отит, фарингіт, ларингіт), або в області верхніх дихальних шляхів (найчастіше мова йде про ангіні і трахеобронхіти), або в нирках і сечовивідних шляхах, то нерідко в процесі лікування використовується саме цей препарат.
Його призначають при більш тяжкому перебігу хвороби, коли для лікування необхідно перебування хворого в стаціонарі. У таких випадках антибіотик приймається на етапі завершення лікування, після ін’єкцій цефалоспоринів.
Супракс також вельми ефективний у якості препарату проти шкірних і підшкірних інфекцій. Даний засіб нейтралізує стрептокок, який виступає збудником скарлатини. Рідше препарат використовується при лікуванні легких форм дизентерії, гонореї.
Повернутися до змісту
Протипоказання до застосування супракса
Існує кілька факторів (фізичні, функціональні, вікові), які або сильно обмежують, або зовсім виключають використання зазначеного препарату в якості основного лікувального засобу. У цей список входять:
- індивідуальна непереносимість антибіотика;
- складна хронічна ниркова недостатність;
- годування немовляти груддю;
- діти до 6 місяців (суспензія) і до 12 років (капсули);
- вагітність (приймати обережно, тільки за приписом лікаря);
- літній вік (тільки за призначенням лікаря);
- псевдомембранозний коліт (застосування можливе тільки за призначенням лікаря).
Повернутися до змісту
Можливі побічні ефекти супракса
Приймаючи зазначений антибіотик, слід мати на увазі, що він здатний іноді викликати ряд побічних ефектів. Ризик виникнення негативних реакцій значно зростає при тривалому лікуванні цим препаратом у великих дозах. Такий режим вбиває природну мікрофлору кишечника, на місці якої починає розвиватися мікрофлора умовно-патогенного характеру.
При цьому з’їдена людиною їжа може почати погано перетравлюватися, що веде до різних відхилень від нормального функціонування шлунково-кишкового тракту. При тривалому прийомі супракса можуть також виникнути порушення роботи нирок і печінки, деякі дерматологічні проблеми (кандидози), метеоризм і пронос.
Антибіотик може викликати часткові зміни у складі крові (зменшення кількості тромбоцитів і лейкоцитів), анемію, локальні кровотечі. В тій чи іншій мірі може постраждати і центральна нервова система, що виражається в появі запаморочення, мігрені, шуму у вухах.
Для того щоб уникнути навіть найменших ускладнень, настійно не рекомендується займатися самолікуванням, особливо коли йдеться про застосування складних антибіотиків. Тільки фахівець-медик здатний точно визначити, що краще для хворого, виходячи з його об’єктивного фізичного стану і перебігу хвороби.
