Жовтень – десятий місяць року, середина осені. Назва отримано від порядкового номери, від латинського octo, що в перекладі означає «восьмий» (у Давньому Римі, рік починався з березня). У народі місяць іменують як свадебник, грязник, листобой. В цей час, як правило, починається сезон дощів, утворюється багато калюж і бруду, листя на деревах змінюють своє забарвлення і починають обсипатися, святкується багато весіль.
Про цей місяць збереглося безліч творів стародавніх жанрів народної творчості. До них можна віднести прикмети, приказки і прислів’я про жовтень.
- Швидко тане жовтневий день – не прив’яжеш за тин.
- У жовтні до обіду осінь, а після обіду-зима.
- У жовтні і хата з дровами, і мужик в лаптях.
- У жовтні і листя на дереві не тримається.
- У жовтні на одному годині і дощ, і сніг.
- В жовтні ні на колесах, ні на санях.
- В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі подбирайся.
- Знати осінь у жовтні по бруду.
- Жовтень білий сніг вінчає з великої брудом.
- Жовтень землю покриє де листком, а де сніжком.
- Жовтень — місяць близькою пороши.
- Жовтень розвезе — листопад підбере.
- Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.
- Плаче жовтень холодними сльозами.
- Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.