Прислів’я та приказки про жадібність вчать людини, що запас ситий не будеш. Треба задовольнятися тим, що вийшло добути своєю працею, і ділитися з товаришами. Жадібність – один із смертних гріхів. Вона породжує заздрість і точить людину зсередини. Скупий нещасливий тому, що зайвий скарб не дає йому спокою. Жадібних людей ніхто не любить. Вони готові на все, тільки б не ділитися.

  • Алчешь чужого – втратиш своє.
  • Беруть завидки на чужі пожитки.
  • У труну дивиться, а гроші збирає.
  • В одну лапу всього не згребуть.
  • У провальну яму не напасешся хламу.
  • Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало».
  • Очі завидущие, руки загребущі.
  • Горе наше – гречана каша; їсти не хочеться, а покинути шкода.
  • Горщик котлу заздрить, а обидва чорні.
  • Гроші дівати нікуди, а гаманця купити не на що.
  • Якщо взяв, то від нього і чорт не вирве.
  • Жадібне черево їсть за вухо.
  • Жадібність багатого кінця-краю немає.
  • Жадібність – всякому горю початок.
  • Жадібність – річка: чим далі, тим ширше.
  • Жадібність та важливість – голові перешкода.
  • Жадібність спокою – лютий ворог.
  • Жадібність останнього позбавляє розуму.
  • Жадібний очей лише сирою землею насититься.
  • Жадібний сам собі спокою не дає.
  • На чужу купу нічого очі здутися животик.
  • Ненаситному все мало.
  • Варто по горло в воді, а пити просить.
  • У жадібного серед зими снігу не допросишся.
  • Хороша риба на чужому блюді.
Схожі:
Соц закладки