Лютий – другий місяць року, він закінчує зиму. Назва має кілька версій походження. Найпоширеніша думка – похідне від латинського слова februa, що в перекладі означає «свято очищення». В цей час проводили обряд спокутування гріхів. За другою версією назва отримано в честь бога підземного царства Фебрууса. Інші назви лютого у народі – лютень, бокогрей, вьюговей. Це місяць міцних морозів, хуртовини.
Про дану пора року накопичено чимало творів малого жанру, серед яких слід звернути увагу на народні приказки та прислів’я про грудень.
- Як у лютому аукнеться, так восени відгукнеться.
- У лютому зима з весною зустрінуться вперше.
- Хуртовини та завірюхи під лютий полетіли.
- Для гарного кота і в лютому – березень.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
- У лютого два друга – хуртовина так хуртовина.
- Лютий — місяць лютий: запитує, як взутий.
- Лютий зиму видуває, а березень ламає.
- Лютий і теплом приголубить, і морозом отдубасит.
- Лютий однією рукою гладить ніс, а інший – за нього клацає.
- Лютий мінливий: то січнем потягне, то березнем проглянет.
- Лютий сильний хуртовиною, а березень – капежом.
- Лютий будує мости, а березень їх ламає.
- Лютий три години дня додасть.
- Лютий, коли морозом не візьме – всі дороги замете.
- Січня-батюшки — морози, а лютому — хурделиці.