Листопад – одинадцятий місяць року, кінець осені. Іменували його таким чином від латинського слова novem, що перекладається як «дев’ятий». В ті часи, рік починався з 1 березня, ось і утворилася назва від порядкового номера місяця. У народі його також називають як полузимник, листогной, грудень, бездорожник. У листопаді холоднішає, осипається листя з дерев, можливі заморозки, сльота.
До нас дійшло безліч мудрих народних думок про даному місяці. Серед них можна виділити російські приказки та прислів’я про листопад.
- В листопаді зима з осінню бореться.
- У листопаді світанок з сутінками серед дня зустрічається.
- У листопаді сонце крізь сльози й “білих мух” посміхається.
- У листопаді тепло морозу не указ.
- Хто в листопаді не мерзне, той і в грудні не замерзне.
- Не диво в листопаді білі мухи. (сніг)
- Не скувати річку зими без листопада-коваля.
- Листопад – бездорожник: то сніг, то бруд, то бруд, то сніг – ні колеса, ні полозу немає ходу.
- Листопад без сокири наводить мости, грудень без цвяха загвазживает.
- Листопад – ворота зими.
- Листопад – вересню онук, жовтню син, зимі рідний батюшка.
- Листопад – сутінки року.
- Листопад грудню рідний брат, вересню онук.
- Листопад полузимник: мужик з телегою прощається, сани забирається.
- Листопадові ночі до снігу темні.