Грудень – дванадцятий, останній місяць року. Це початок зими. Свою назву місяць отримав від порядкового номера decem, що в перекладі з латинського означає «десятий». У стародавні часи, рік починався з березня, тому і нумерація відрізнялася від справжньої. Інші назви місяця в простолюдді – холодець, ветрозим, стужайло. В цей час дмуть сильні вітри, можуть наступити серйозні холоду.
Нам була передана з минулих поколінь ціла енциклопедія народної мудрості: збірник старовинних висловів. У ній можна знайти безліч приказок і прислів’їв про грудень, прикмет про погоду та природу, загадок, казок.
- У грудні – сім погод на дворі: сіє, віє, віє, крутить, мутить, рве, мете.
- У грудні зима на мороз, а сонце на літо повертається.
- У грудні зима стелить полотна, а мороз наводить мости.
- У грудні мороз наростає, проте день прибуває.
- У грудні світає пізно, та сутеніє рано.
- Сумний грудень і в свята, і в будні.
- Грудень — стужайло, на всю зиму землю студить.
- Грудень – шапка зими, липень – маківка літа.
- Грудень око снігами тішить, та вухо морозом рве.
- Грудень рік кінчає, а зиму починає.
- Грудень і замостит, і загвоздит, і саней хід дасть.
- Грудень мости мостить без сокири, без цвяхів, без дощок.
- Грудень – не брат, а холод – не сестра.
- Грудень запитає, що літо принесе з собою.
- Грудень-місяць старе горе кінчає, нового року новим щастям стежку стелить.
- Грудень візерунки на вікнах розписує.
- Невелика грудня у кузня, а на всі річки кайдани кує.
- Прийшов грудень – приніс студень.