Рання смачна ягода, вирощена на своїй дачній ділянці, для багатьох жителів Сибіру — справжня розкіш. Але тільки не для тих, хто займається вирощуванням жимолості і вже встиг насолодитися всіма достоїнствами цієї ароматної ягоди. В умовах приходу пізньої весни, вона дозріває в середині червня, коли малина, полуниця, смородина тільки зав’язують бутони.
Особливості посадки жимолості в Сибіру
Садівники-скептики довгий час вважали, що посадка жимолості в Сибіру на дачних ділянках – порожня витівка. Гласний їх аргумент — культурні види цієї рослини в умовах холодної зими загинуть і краще задовольнятися дикими формами, які широко поширені в сибірських лісах. Ну а той, хто вирішив ризикнути і висадив в саду жимолость з сибірської серії, може впевнено підтвердити, що цей чагарник витримує температуру до -45-50 градусів і практично не пошкоджується повторними заморозками.
Щоб рослина успішно розвивалося й плодоносило в умовах холодного сибірського клімату, необхідно знати, як правильно посадити жимолость, щоб вона швидко акліматизувалися:
Правильно вибрати якісний здоровий саджанець – справжнє мистецтво. Саджанці міцною трирічної жимолості повинні мати від трьох до чотирьох пружних гілок до 40 см і добре розгалужену кореневу систему з великим наявністю дрібних світлих корінців навколо земляного кома. Перед покупкою бажано вивалити рослину з горщика і оглянути землю. Якщо відсутній неприємний запах плісняви, а земляний ком надійно тримається навколо коренів, то за таким рослиною добре доглядали в розпліднику і воно швидко приживеться.
Кілька сортів жимолості на одній ділянці здатні суттєво збільшити врожай.
Після посадки, подальший догляд за жимолостю полягає в прополці бур’янів, поливах, у міру просихання грунту і профілактичній роботі. Важливо не перестаратися з внесенням добрив. Це може привести до загибелі рослини або сильному оголення нижній частині стовбура.
Секрети жимолості: тонкощі догляду та вдалої зимівлі
Догляд за жимолостю у Сибіру мало чим відрізняється від подібного процесу в іншому регіоні країни. Через рік після посадки кущі слід регулярно підгодовувати комплексними добривами. Але так як літо в цьому регіоні короткий, то краще прискорити надходження корисних речовин до коріння. Для цього в пристовбурних кіл куща ломом роблять глибокі отвори і в них заливають розчин з мікроелементами. Азотні добрива краще використовувати тільки ранньою весною в мінімальних кількостях, так як рослина не встигне їх повністю поглинути за короткий вегетативний період. Доза аміачної селітри не повинна перевищувати 35 г на одну рослину. Калій і суперфосфат вносять навесні і восени з розрахунку 30 г на кущ.
Жимолость – просте і легке у догляді рослина. Воно швидко приживається на ділянці і з радістю віддає свої плоди людям. Досвідчені садівники вже давно знайшли підхід до цієї рослини і дізналися секрети жимолості, які полегшать догляд за кущами і допоможуть підвищити урожай:
Кілька простих порад здатні в рази, краще будь-яких добрив і стимуляторів, збільшити плодоношення і зростання жимолості. Якщо немає навичок у формуванні куща й обрізки рослин, то перегляд відео про посадці і догляду за жимолостю допоможе впоратися із завданням.
Підготовка жимолості до зими в умовах Сибіру має свої особливості. Для успішної зимівлі дуже важливо:
- обрізати всі молоді, недозрівші пагони на кроні і видалити старі, хворі гілки, які будуть служити джерел інфекції;
- замульчувати пристовбурне коло куща гілками ялини або сосни, хвойні гілки – кращий захист від гризунів і хороша органічне підживлення;
- нижні пагони слід підгорнути.
На питання, як підготувати жимолость до зими є один простий і ефективний відповідь: своєчасна профілактика захворювань, правильний догляд зміцнюють імунітет жимолості і допомагають їй перезимувати без втрат і стресу.
Жимолость в Сибіру: кращі сорти
Якщо правильно підібрати надійні районовані сорти жимолості для Сибіру, то літо завжди буде починатися з смачною і ароматною ягоди. При виборі слід керуватися такими критеріями як:
- висока врожайність;
- хороша зимостійкість;
- раннє плодоношення.
Алтайська і китайська жимолості відповідають зазначеним вимогам і є близькими родичами багатьох цінних сортів, районованих в сибірському регіоні.
Жимолость алтайська мешкає на всій території Росії, широко поширена в лісах Далекого Сходу, Сибіру, Уралу, Алтаю. Рослина добре росте на світлих місцях, відкритих схилах. Плодоношення кущів починається на початку червня і закінчується у вересні. Для ягід характерний синій колір і гіркий смак. На основі жимолості алтайської створені такі сорти як “Берель”, “Вогненний опал”, “Галочка, Селена”, “Сіріус”.
Камчатська жимолость відрізняється скоростиглістю і хорошим, солодким смаком плодів, які схильні до осипання під час дозрівання. Повільний ріст куща та пізній вступ у фазу плодоношення є головним недоліком рослини, але висока зимостійкість дозволила вченим на його основі вивести такі популярні сорти, як “Блакитне веретено”, “Попелюшка”, “Синя птиця”, “Іліада”.
Сьогодні ведеться доброчинна селекційна робота в даному напрямку і головною метою вчених є створити сорти жимолості з низьким рівнем осипання плодів, великою врожайністю і стійкістю до природних умов.
