Без зелені петрушки складно уявити невеликий город дачника і поля сучасного фермерського господарства. Стала цінною сільськогосподарською культурою ще в античні часи петрушка з берегів Середземного моря поступово поширилася практично на всі континенти.
У Росії садиться і листова, і коренева петрушка, причому на зелень вирощують як сорти з звичною формою листа, так і з кучерявою.
Відрізнити кореневу культуру від листової можна по щільному, конусовидному рівному коренеплоду, як і листя, багатого вітамінами, цукрами, ароматичними речовинами і мікроелементами. У листової петрушки коріння не в приклад більш тонкі і розгалужені. Зелень ж дають обидва виду рослини.
Тому вирощування петрушки у відкритому грунті проводиться з двома цілями:
- для одержання коренеплодів і зелені, для чого проводиться посадка культури насінням;
- для вигонки свіжого листя, отриманої при висадці коренів минулого року.
Способи посадки та догляду за петрушкою у відкритому грунті
Особливість петрушки в тому, що в перший сезон всі сили рослини йдуть на ріст і листя, і коріння. Якщо ж коренеплід висадити на другий рік або залишити зимувати, вже в квітні з’явиться розетка листя, а влітку петрушка зацвіте. Для вирощування петрушки у відкритому грунті використовують наскільки прийомів, що дозволяють отримати найбільш ранній і рясний урожай зелені.
Якщо навесні петрушка була посаджена у відкритий грунт насінням, то підросли рослини можна залишити на зиму. Щоб петрушка встигла підготуватися до завершення вегетаційного періоду, листя з неї краще зрізати не пізніше вересня, а з приходом холодів рослини підгортають і прикривають шаром мульчі з листя, соломи або хвої.
З настанням весни і таненням снігу мульчу знімають, а над грядками роблять плівкове укриття. Як довго чекати появи листя, і скільки сходить петрушка в цьому випадку? Свіжа зелень петрушки надійде на стіл вже в квітні, і листя можна буде зрізати, поки над розеткою не підніметься квітконіс.
Якщо петрушку не залишають на зиму в грунті, то збережені в підвалі коренеплоди ранньою весною:
- вкорочують до 12-15 см;
- очищають від підсохлій та підгнилої листя і черешків;
- обробляють стимулятором для кращого коренеутворення;
- висаджують під плівку, залишаючи між рослинами проміжок 8-10 див.
Так петрушка дасть три ранніх врожаю зелені.
Основний же спосіб – це посадка насіння петрушки у відкритий грунт. При цьому важливо враховувати, що культура не відрізняється швидкою схожістю. Тому петрушку частіше висівають пророщених насінням з ранньої весни і аж до липня. В цьому випадку культура встигає дати один урожай і може успішно перезимувати.
Кореневі сорти сіють не пізніше середини травня, щоб петрушка встигла утворити повноцінний коренеплід.
Сухі насіння потрапляють в грунт під зиму. У цьому випадку їх закладають в грунт з другої половини жовтня до самих заморозків, а коли встановиться сніговий покрив, додатково присипають снігом. Навесні такі посіви, починають розвиток вже при 4°С, можуть вирощуватися під плівкою або у відкритому грунті, оскільки вирощування у відкритому грунті петрушці не страшні навіть заморозки до -9 °С.
Застосуємо до вирощування листової петрушки і розсадний спосіб. Пророщені насіння спочатку приростають у торф’яних стаканчиках або таблетках, а в квітні, у віці 30-40 діб їх пересаджують у відкритий грунт. У результаті використання такого прийому можна отримати ранню зелень і провести до шести зборів за літній сезон.
Посадка петрушки насінням у відкритий грунт
Завдяки морозостійкості насіння петрушки цю культуру висівають, починаючи з ранньої весни. Можна садити петрушку в липні, чи встигне рослина дати зелень? Аж до кінця липня або першої декади серпня листові сорти можна підсівати. Якщо ж петрушка призначена для одержання коренеплодів, то від посіяних після середини травня рослин чекати хорошого результату навряд чи доведеться.
Липневі посіви зеленних сортів можуть дати листя у другій половині літа, потім піти під зиму і дати врожай в наступному році.
Без попередньої підготовки насіння петрушки прокльовується вкрай повільно. Скільки сходить петрушка? Зазвичай це відбувається не раніше, ніж через 2-3 тижні. Більшою енергією росту і схожістю має посівний матеріал, зібраний не раніше роки тому, але і в цьому випадку проростання можна прискорити:
- Перед весняним або літнім посівом у відкритий грунт посівний матеріал замочують у воді з температурою 18-22 °С.
- Воду в ємкості з насінням змінюють кожні 3-4 години.
- Через 2-3 доби ще на 18 годин залишають в розчині стимулятора росту або мікроелементів. Краще, якщо в цей час через рідину буде пропускати кисень, що прискорить процес прокльовування насіння.
- Сходи з наклюнувшиеся насіння з’являються вже протягом тижня.
На квадратний метр гряди при посадці петрушки у відкритий грунт насінням потрібно близько 1 грама підготовлених насіння. Якщо культура висівається влітку, то перед закладенням в грунт гряди рясно поливають, а кількість насіння на метр площі збільшують на третину.
Вирощування петрушки у відкритому грунті передбачає збереження між окремими рослинами невеликого інтервалу, від 4 до 12 см в залежності від виду і сорту:
- Кореневу петрушку висівають з проміжком в 1-4 см, при цьому насіння опускаються в борозенку поштучно.
- Листова петрушка звичайних сортів висівається на відстані 10-12 см, а кучерява з інтервалом 8-10 див. Ця культура сіється по 3 або 4 насінини на гніздо з подальшим проріджуванням.
Глибина загортання насіння петрушки під час весняного чи літнього сівби становить 6-10 мм, восени борозенки роблять в два рази глибше.
Після посадки петрушки у відкритий грунт насінням і присипки борозен грунт трохи ущільнюють, проводять полив посадок, які зверху мульчують або вкривають плівкою.
Догляд за петрушкою при вирощуванні у відкритому грунті
При виборі ділянки для посадки і догляду за петрушкою у відкритому грунті перевагу краще віддати грядках, де раніше росли кабачки, гарбузи, огірки чи помідори. Повторний посів після петрушки або інших зонтичних проводиться через три–чотири роки. Для петрушки, особливо кореневих сортів, необхідна пухка окультурена ґрунт, багатий органікою.
Надмірна щільність ґрунту призводить до потворності коренеплодів, насіння гірше і повільніше сходять.
Восени, коли готують ділянку під петрушку, при перекопуванні на квадратний метр вносять від 3 до 5 кг перепрілого гною або перегною. Після танення снігу грядки удобрюють комплексно. На метр площі в цьому випадку доводиться 4 кг компосту, 15 грам суперфосфату, 10 г хлористого калію і 20 грамів селітри.
Поки над поверхнею грунту не здадуться сходи, догляд та вирощування петрушки полягає в дбайливому поливі і провітрюванні, що перебувають під плівкою посівів. З’являються бур’яни видаляють, а після проростання до заходів по догляду за посадженої у відкритому грунті петрушкою додається не тільки прополка, але і розпушування грунту, підживлення та проріджування сходів, яке проводять на стадії 2-3 розрізних справжніх листків.
До утворення повноцінної листової розетки петрушку два рази підгодовують настоєм коров’яку або компосту. На 8-10 літрів води беруть 1 кг органіки, близько 15 грам суперфосфату і така ж кількість сірчанокислого калію. У серпні рослини, а особливо вирощувані на коренеплоди, вже не повинні отримувати азотомістких добрив, щоб цей елемент не накопичувався в коренях і надземної частини рослини.
Петрушка, посаджена у відкритий грунт насінням, добре реагує на позакореневе підживлення мікроелементами, які влаштовують також двічі за сезон вегетації.
Петрушка добре переносить спекотні дні, але зелень, позбавлена вологи стає помітно грубіше і жорсткіше, але краще накопичує ароматичні речовини і ефірним масла:
- Якщо петрушка призначається для вживання в свіжому вигляді, рослині необхідний полив, забезпечує 60-70% вологості грунту.
- Щоб отримати більш ароматне сировина для сушіння, за пару тижнів до збору петрушку обмежують в поливі.
Збір холодостійких зелені петрушки можна вести до пізньої осені, поки не почнуться заморозки.
В цей же час прибирають коренеплоди, йдуть на зберігання. Рослини, що залишаються зимувати в ґрунті, акуратно підгортають і мульчують.
