Підготовка і проведення цистоскопії сечового міхураЦистоскопія сечового міхура або цистоуретроскопия ― діагностичне інвазивне дослідження, що дозволяє лікарю оглянути на близькій відстані внутрішню поверхню сечівника і сечового міхура. Для процедури використовується цистоскоп ― невеликий прилад, що нагадує за зовнішнім виглядом телескоп, оснащений лінзами і оптиковолоконным джерелом світла.

Цистоскоп має спеціальні канали, по яких можна доставити безпосередньо в сечовий міхур інструменти для проведення медичних маніпуляцій ― голки, ножиці, електроди, щипці для біопсії та інше. Вони дають можливість використовувати цистоскопію як один із способів лікування. Лікар може видалити новоутворення, камені, закупорки, виразки і папіломи, виправити звуження шляхів, встановити катетер або взяти гістологічні зразки на біопсію.

Свідчення

Цистоскопія є найбільш інформативним методом діагностики, ніж ультразвукові дослідження або рентген. Вона дозволяє оцінити стан стінок сечового міхура і уретри, виявити різні патології та провести необхідні терапевтичні втручання. Лікар уролог призначає дану процедуру при наступних дев’яти показаннях:

  • інфекції сечостатевої та травної системи: стафілокок, гонокок, уреаплазма, хламідії або кишкова паличка;
  • наявність в сечі еритроцитів, лейкоцитів, білка, гною, яєць шистосоми;
  • прискорені позиви до сечовипускання;
  • біль внизу живота і тазу, тяжкість в області промежини;
  • цистит, нирковокам’яна хвороба;
  • підозра на різні освіти в області сечового міхура;
  • свідоцтва про гострому або рефлекторному нетриманні сечі;
  • ніктурія (позиви до сечовипускання переважно в нічний час);
  • специфічний аміачних запах сечі.

Протипоказання

При місцевих протипоказання ― запалення сечостатевої системи (уретрит, цистит), кровотечі внутрішніх органів, порушення прохідності уретри ― слід дочекатися одужання. В іншому випадку операція може спричинити погіршення стану хворого, призвести до ускладнень.

Цистоскопія не повинна проводитися у пацієнтів, які мають одну з наступних семи захворювань:

  • лихоманка;
  • погана згортання крові;
  • інфаркт миокарды;
  • ниркова недостатність;
  • вірусна і бактеріальна інфекція;
  • свіжі травми статевих органів і слизових оболонок;
  • захворювання передміхурової залози і яєчок.

Підготовка і проведення цистоскопії сечового міхура

Підготовка до процедури

Спеціальна підготовка до цистоскопії не потрібно, але варто дотримуватися деяких правил. Перед процедурою потрібно виконати підмивання зовнішніх статевих органів, а також видалити волосся на лобку і в області промежини.

Дослідження проводиться на голодний шлунок, наповнення сечового міхура не має значення. Пацієнт повинен бути готовий психологічно, що цистоскопія викликає дискомфорт, але сама процедура проходить безболісно, тому що в більшості випадків використовується анестезія. Після операції можуть виникнути неприємні відчуття при сечовипусканні, але вони проходять протягом дня.

Проведення дослідження

Тривалість процедури становить близько 5-10 хвилин в разі огляду, і не більше години при проведенні додаткових медичних маніпуляцій. Залежно від використовуваного приладу виділяються два варіанти операції.

Жорстка цистоскопія виконується за допомогою цистоскопа з твердою трубкою довжиною близько 30 см, оснащеної великою кількістю оптичних волокон і лінз, які дають можливість отримати точні дані про стан органів сечовидільної системи. Лікар проводить огляд слизових сечового міхура через оптичну систему, тобто оком. Процедура викликає хворобливі відчуття і завжди виконується під анестезією.

Останнім часом гнучка цистоскопія витісняє жорстку. Вигнутість трубки приладу допомагає проводити операцію м’якше й обережніше. Хоча результати виходять менш чіткими, але рухливість головки приладу, яка містить відеокамеру, що дозволяє робити детальне дослідження сечового міхура і виводити зображення на монітор.

Анестезія проводиться обов’язково у чоловіків, і за бажанням у жінок. Найчастіше використовується місцевий знеболювальний ― новокаїн (2% розчин) або гель з лідокаїном. Загальний наркоз застосуємо для дітей, пацієнтів із психічними відхиленнями і людей без свідомості.

Підготовка і проведення цистоскопії сечового міхура

Хід дослідження

Перед початком процедури лікар розповідає про майбутні заходи, просить підписати згоду на проведення цистоскопії. Пацієнт лягає на спину, трохи зігнувши і розставивши ноги. Після цього проводиться гігієнічна обробка отвору сечовипускального антисептичним засобом.

При необхідності уролог вводить анестетик, а потім цистоскоп, попередньо змазаний вазеліном або гліцерином. Сечовий міхур штучно спорожняти, промивають фурациліном, потім наповнюють спеціальним фізіологічним розчином в об’ємі 200 мл, расправляющим складки і дозволяє більш детально вивчити слизові оболонки.

Під час дослідження лікар звертає особливу увагу на забарвлення і відсутності пухлин, виразок, почервонінь. У нормі колір слизової жовтувато-рожевий при близькому розгляді і сіруватий в тіні. Особлива увага приділяється трикутника Льєто, він містить внутрішні отвору сечівника і обох сечоводів, що сприяє його частого запалення.

Техніка виконання процедури, при якій цистоскоп вводиться через уретру, також дозволяє провести обстеження сечоводів і нирок. Після обстеження прилад акуратно витягується, у випадку місцевої анестезії пацієнт відразу йде додому, якщо застосовувався наркоз, людина відправляється в післяопераційну палату до відновлення свідомості. Рекомендується постільний режим, рясне пиття.

Ця процедура часто поєднується з хромоцистоскопией. Для цього внутрішньовенно вводиться розчин 0,4% індигокарміну. Лікар стежить за часом та інтенсивністю виділення барвника в сечу. У нормі фарбування відбувається протягом 3-5 хвилин, відхилення від часу свідчать про порушення роботи нирок.

Результати цистоскопії

Проведення даної процедури допомагає визначити локалізацію хворобливого процесу, виявити ряд захворювань, таких як цистит, рак сечостатевих органів, запалення різного ступеня в області тазу, виявити свищева отвори або конкременти.

Можливі ускладнення

Ймовірність появи наслідків операції становить 0,5%. Існують ризики інфікування, кровотеч, ерозії, травм і порушень цілісності слизової уретри та сечового міхура, виникнення уретриту, пієлонефриту, циститу.

Перший час після цистоскопії боляче ходити в туалет, виникають болі внизу живота, підвищення температури, можуть бути виявлені краплі крові в сечі. Якщо перераховані симптоми тримаються більше двох днів, слід негайно звернутися до лікаря.

Особливості перебігу у різних категорій

Відмінності анатомічної будови сечовипускального каналу, вік і мети дослідження виявляють особливості проведення операції у різних категорій громадян.

У жінок уретра становить 3-5 сантиметрів, що дозволяє інфекції легко проходити безпосередньо до сечового міхура, сечоводах, нирках. Тому цистоскопія у жінок проводиться частіше, вона дає можливість виявити цистит, нефролітіаз або пухлини. Дослідження практично не викликають дискомфорту і в більшості випадків проводяться без анестезії.

Сечовипускальний канал чоловіків становить 15-18 сантиметрів, тому при процедурі випробовуються хворобливі відчуття і застосування анестезії необхідно. Цистоскопія сечового міхура у чоловіків є більш складною, тому що шлях цистоскопа проходить через простатический відділ. При неправильному проведенні обстеження є ризик травм слизових оболонок, запалень насіннєвого горбка, порушення потенції. Дана процедура дозволяє виявити запальні процеси, пухлини, камені, збільшення простати.

Цистоскопія сечового міхура у дітей проводиться за допомогою гнучкого цистоскопа, який за розмірами менший ніж звичайний, необхідно угода батьків у письмовому вигляді. Цистоскопія при вагітності можлива, але рекомендується дочекатися народження дитини. Сечовий міхур знаходиться поруч з маткою, тому існує ризик пошкодження стінки дітородного органу, що може призвести до передчасних пологів або викидня.

Соц закладки
Соц закладки