Панно «Троянда», виконане в техніці ізонитка, майстер-клас з покроковим фото
Автор : Одарич Ангеліна, 7 років, яка навчається в дитячо-юнацькому центрі р. Єйськ Краснодарський край
Педагог: Лавренко Тамара Михайлівна, педагог додаткової освіти МБОУ ДО ДЮЦ р. Єйськ Краснодарський край
Опис: роботу можна виконати з дітьми молодшого шкільного віку. Матеріал може бути корисний педагогам дошкільної та додаткової освіти, вчителям, дітям і їх батькам.
Призначення: подарунковий сувенір, також може бути прикрасою домашнього і виставкового інтер’єру.
Мета: виконання панно в техніці ізонитка
Завдання:
– познайомити з історією виникнення техніки ізонитка
– розвивати колірне сприйняття: поняття про холодних і теплих тонах, навчити підбирати колір фону; розрізняти зовнішню і лицьову сторону виробу, розвивати вміння підбирати контрастні кольори, що відокремлюють один одного;
– розвивати абстрактне мислення;
– навчити розрізняти товщину ниток, володіти голкою, ниткою, працювати із шаблоном, ножицями та ін інструментами в залежності від поставленого завдання і фантазії виконавця.
– розвивати пізнавальний інтерес, уяву і творчі здібності
– виховувати художній смак і творче ставлення до роботи, наполегливість в досягненні мети, акуратність, ощадливість, посидючість, терпіння, уважність, старанність.
Матеріали:
– нитки «Муліне» різного кольору
– голка з великим вушком і игольниц
– картон жовтого кольору 30*20 см
– ножиці
– скотч або клей – олівець
– велика голка , закріплена пробкою
– пінопласт 30*20 см в якості підкладки
– малюнок – схема із зображенням троянди
Нитяна графіка, ізонитка (зображення ниткою), нитковий дизайн – це графічне зображення, особливим чином виконане нитками на картоні чи іншому твердому підставі. Нитяную графіку також іноді називають изографика або вишивка по картону. В якості підстави ще можна використовувати оксамитовий картон або щільний папір. Нитки можуть бути звичайні швейні, вовняні, муліне або інші. Також можна використовувати кольорові шовкові нитки.
Історія виникнення ізонитки.
Нитяна графіка як вид мистецтва вперше з’явився в Англії. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони вбивали в дощечки цвяхи і в певній послідовності натягували на них нитки. В результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла. В даний час мистецтво нитяною графіки знаходить широке застосування для прикраси виробів і предметів побуту, для оформлення інтер’єру, для виконання подарунків і сувенірів. З плином часу ця технологія удосконалювалася і згодом поширилася на цупкий папір і картон, у якому попередньо роблять отвори.
З допомогою техніки ізонитки можна створювати чудові великі декоративні панно, натюрморти, пейзажі і навіть портрети, обкладинки, орнаменти, листівки, закладки та багато іншого. Освоїти цю техніку зовсім просто, якщо уважно і послідовно виконувати всі поради.Хід майстер-класу:
Розглянемо декілька прийомів роботи з изонитью для початківців.
Прийом «Заповнення кута».
Приклад прошивання прямого кута.
Накреслити на виворітній стороні картону прямий кут.
Розділити кожну сторону кута за допомогою лінійки на 7(всього 14) рівних частин (можна через 5 мм).
Зробити голкою більшої товщини або шилом, підклавши пінопласт під картон, проколи у всіх точках, крім вершини («0»). Втягати нитку в більш тонку голку. Заповнити кут за схемою, починаючи з вивороту.
Прийом «Заповнення колу».
Накреслити коло (спочатку невеликого радіусу 30-50 мм).
Розділити коло на 12 рівних частин. Після освоєння прийому, можна ділити коло «на око», проколюючи картон через рівні проміжки (чим менше відстань між проколами, тим ажурніше і цікавіше виходить робота). Важливо, щоб точок було парна кількість. Зробити проколи в отриманих точках.
Одну і ту ж окружність (овал) можна прошити стібками різної довжини. Чим довше стібок, тим більше заповненої вийде окружність і тим менше вийде центральний отвір і навпаки.
Прошивання ведуть згідно з загальним порядком дій:
– на кінці нитки зав’язують вузол і виводять голку з ниткою з виворітного на лицьову сторону в точці 1;
– роблять великий стібок, уколюючи голку в точці 2;
– по виворітній стороні роблять протяжку до точки 3;
– по лицьовій стороні роблять великий стібок до точки 4.
Так продовжують до повного заповнення колу,щоб з кожної дірочки виходило по дві нитки. На лицьовій стороні утворюється малюнок у вигляді зірки, а на виворітній – короткі протяжки по колу.
Основне правило ізонитки: на лицьовій стороні прошиваємо довгими стібками, на виворітній завжди виходять лише короткі стібки – протяжки.
Для вишивання в техніці ізонитка педагог готує шаблони з різною тематикою . Ангеліна вибрала шаблон із зображенням троянди.
На фото перша її робота «Дельфін» ,тому Ангеліна знає основні прийоми вишивання изонитью.
Шаблон прикріплюємо до картону з лицьової сторони скотчем. Беремо товсту голку типу шила і проколюємо всі точки, зазначені на шаблоні. Ангеліна проколює бутон квітки.
Далі проколює листя і стебло троянди.
Потім Ангеліна складає з ниток «муліне» кольорову гаму вишивання троянди. Вона підібрала три кольори: рожевий, червоний і бордовий. В техніці ізонитка при вишиванні будь-яких панно найчастіше буває прошивання дуг різних розмірів.
Потім прошиваємо бутон рожевим кольором, розташований в стороні від головного квітки. Тут прошивання йде за принципом «овалу», тобто шиємо по точках ,протягуючи нитку по колу.
Так прошитий весь бутон.
На виворітній стороні виробу обрізаємо нитку і приклеюємо на основі скотчем. На фото видно великі стібки. Якщо малюнок в даній частині закінчився, щоб не обрізати часто нитка, ми робимо великі протяжки.
Потім будемо вишивати листя теж за принципом «овалу».На листках і бутоні з’явилися так звані «зірочки», це прошиваємо по колу два рази.
Стебло Ангеліна прошила «хрестиком». Листочки вишиті різними варіантами прошивання.
Панно «Троянда» подарунок для мами готово!
