Оранка і перекопування городу
Плуг є одним з видатних винаходів людства, але задовго до його появи грунт дуже правильно обробляли і завжди будуть обробляти черв’яки. © Ч. Дарвін.

 
Ще батько знаменитої зеленої революції, лауреат Нобелівської премії Норман Борлауг говорив, що самий головний виклик для людства в XXI столітті — нестача продовольства. Щоб уникнути катастрофи, аграрії повинні за найближчі 30-40 років збільшити його виробництво приблизно вдвічі. Тільки в цьому випадку можна нагодувати зростаюче населення нашої планети. У вирішенні цієї проблеми чимала роль відводиться обробці грунтів. І як тут не згадати пророчі слова великого Д. І. Менделєєва: «Я повстаю проти тих, хто друковано або усно проповідує, що вся справа в добриві, що, добре удобрюючи, можна абияк працювати. І з цим твердженням, безумовно, слід погодитись.
 
На нормально зволожених грунтах основною обробкою, як правило, є зяблева оранка в можливо ранні терміни. Вона сприяє накопиченню вологи в ґрунті, знищення бур’янистих рослин, успішної боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур, що значно знижує напруженість весняних посівних робіт і в кінцевому підсумку призводить до збільшення врожаю. Однак при запізнілому проведенні цього агротехнічного заходу ефект знижується. Так, за даними професора М. А. Кадирова, при оранці 15 серпня врожайність ячменю склала 48,4 ц/га, а при виконанні цих робіт 15 жовтня зібрано зерна на 7,2 ц/га менше. Аналогічна закономірність спостерігається і щодо інших рослин.
 
На перезволожених землях під ранні овочеві культури замість зяблевої оранки російські фахівці рекомендують проводити лущення, а оранку переносити на весну. Безумовно, це не кращий варіант, оскільки може зрости забур’яненість полів. Крім того, на осушених суглинних грунтах доцільно глибоке розпушування, що дозволяє підвищити ефективність роботи дренажу. При цьому поліпшується повітро – і водопроникність, мікробіологічна діяльність, особливо на важких грунтах, а також створюються умови для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, насамперед просапних. Таке розпушування раніше проводилося окремою операцією, що збільшувало енергетичні витрати.

Розроблене Інститутом меліорації змінне обладнання (розпушувач плужної підошви РПП-20) до тракторним плугів загального призначення дає можливість в єдиному технологічному процесі проводити оранку і розущільнення підорного шару. У результаті врожайність ячменю підвищується майже на 12%, картоплі — на 16-20, кукурудзи — на 14-20 і буряків — на 14-17%.
 
До речі, такий прийом добре себе зарекомендував і на звичайних (автоморфних) грунтах, що не потребують осушення. Останнє пов’язано також з переуплотнением в результаті використання на полях великовагової сільськогосподарської техніки. Має місце й так звана плужна підошва, що не кращим чином позначається на продуктивності ріллі та окупності добрив.

В результаті досліджень В нашій республіці (Симченков Р. В. та ін) встановлено, що зміна агрофізичних властивостей суглинному грунту після її ущільнення колісним трактором МТЗ-80 знижує продуктивність ячменю на 5,3 ц, гусеничним трактором Т-74) — на 2,6 ц/га. На супіщаних ґрунтах навіть такий важковаговик, як К-701, зменшив врожайність першої зер-нової культури на 4,4 ц, другий — на 3,4 ц/га. Причому найбільше зниження продуктивності спостерігалося на поворотних смугах, де трактори багаторазово проїжджали по одному і тому ж місцю.
 
В даній ситуації не обійтися без розущільнення ґрунту, особливо тяже-лого гранулометричного (механічного) складу.
 
Обробка грунту — справа тонка
 
Не обов’язково все зводити тільки до оранки. Бувають випадки, коли вона може сприяти погіршення родючості ґрунтів, зокрема, на горбистих ділянках, якщо її проводити вздовж схилу. З-за цього посилюється водна ерозія і змивається родючий шар, а з ним гумус і елементи живлення рослин. Змінюється ситуація на краще, коли на відносно чистих від бур’янів полях замість відвальної оранки застосовується безвідвальна, включаючи чизелевание. Не втратила свого значення і мінімальна обробка грунту на пісках і супісках, а також на осушених торфовищах, де без неї продовжити їх життя неможливо. Така обробка повинна стати в республіці обов’язковою.
 
На важких мінеральних землях у більшості випадків виправдана отвальная оранка, особливо при обробітку просапних культур. Інші, менш вимогливі до ущільнення ґрунту рослини можуть задовольнятися і безвідвальної обробки, якщо скористатися не лише агротехнічними, але і хімічними засобами боротьби з бур’янами, шкідниками і болез-нями рослин. З цього приводу є відповідні укази-ня вчених.
 
Рекомендації дачникам
 
Дачників і власників невеликих земельних ділянок, як правило, перекопують ґрунт вручну, що сприяє надійному знищення бур’янів, дозволяє рівномірно розподілити внесені добрива, руйнує нори і підземні ходи гризунів та інших шкідників. Правда, деякі вважають, що перекопування погано позначається на родючості грунту та особливості життєдіяльності на земляних черв’яків. Однак більшість землеробів воліють механічну обробку, вона значно підвищує врожай, а на цілинних, засмічені багаторічними травами, неокультурених грунтів, безсумнівно, є незамінним агротехнічним прийомом.
 
Перекопування — це мистецтво, оволодіння яким приходить з часом. Тим не менше існує кілька правил, які роблять її менш стомлюючої.
 
1) Копайте землю, коли вона легше піддається обробці, а не коли вона сильно пересохла або перезволожена.
 
2) Лопату тримайте вертикально, похиле положення не забез-печує необхідну глибину обробки.
 
3) Ставити лопату необхідно перпендикулярно до борозні, брати землі менше, але частіше.
Не варто перекопувати весь ділянку одразу. Краще це робити поступово.
 
При тривалій перекопуванні грунту іноді запалені повіки, може навіть виникнути кон’юнктивіт. Усунути неприємні симптоми допоможе огірковий настій: 0,5 склянки подрібненої шкірки огірків залийте 0,5 склянки окропу, настоюйте протягом години, потім процідіть і відіжміть. Періодично промивайте приготованим настоєм запалені повіки або робіть примочки, накладаючи на віки змочені в огірковому настої марлеві серветки.
 
Приступають до осінній перекопуванні грунту з другої половини вересня. Після збирання овочів і картоплі ділянку очищають від рослинних залишків (бадилля, кочеригой та інших відходів), а також багаторічних бур’янів. Заражену бадилля картоплі, огірків, кабачків, томатів акуратно видаляють з грядок, намагаючись не розтрусити спори патогенів, а потім спалюють. Золу можна використовувати (розкидати) під осінню чи весняну перекопування. Грунт на сильно забур’янених ділянках спочатку розпушують на невелику глибину мотикою або граблями, щоб спровокувати проростання бур’янів.
 
Через два тижні, коли з’являться їхні сходи, приступають до перекопування або перепашке. При цьому слід видаляти кореневища пирію, кульбаби, личинок хруща, дротяники і т. д. При сильному засміченні землю бажано перекопувати садовими вилами.
 
При перепашке мотоблоком краще використовувати не фрезу, а ріжучі знаряддя з овальною, плоскою чи клиноподібної ріжучою кромкою. Після перекопки не розрівнюйте і не розбивайте великі грудки, так як від осінніх дощів грунт швидко «запливе», перешкоджаючи проникненню повітря і вологи. Глыбистая поверхню краще утримує сніг і вологу. Нижня частина пласта після перевертання служить гарним живильним середовищем для коренів. Верхня, покладена на дно борозни, збагачує ґрунт поживними речовинами під урожай майбутнього року.
 
Під час перекопування органічні добрива (компост, гній та ін) вносите лише на ті ділянки, де в наступному році плануєте вирощувати розсаду, огірки, капусту, приблизно по відру на 1 кв. м. Мінеральні добрива, крім азотних, можна вносити під всі культури восени. Глибина перекопування — не менше 20 см. Якщо ви хочете поглибити орний горизонт, то врахуйте, що в даному випадку будуть потрібні додаткові дози органічних добрив. При кислому підґрунті необхідно ще і вапнування.
 
Не завжди вдається перекопати ділянку у вересні. Тому така робота триває і в жовтні, коли ще не замерзла земля і можна працювати з лопатою. Після збирання пізніх культур (капуста, пастернак, селера) бадилля і рослинні залишки (крім кочеригой) дрібно порубаєте і закопайте в глибокі борозенки поперек гряди. До весни все перегниє. Для полегшення роботи грядки повинні бути постійними, а разоры між ними некопаними. Їх можна застеляти старими шматками руберойду. Нові шматки руберойду після закінчення вегетації скачайте в рулони і приберіть в сарай. Після 2-3 років експлуатації їх можна залишати на зиму під снігом. В результаті вам доведеться обробляти площа на третину менше, так і бур’яни в ґрунті не так турбують.

Навесні можна на таких грядках раніше сіяти, грунт не ущільнюється і краще прогрівається. Правильна осіння обробка грунту забезпечує успіх на весь наступний рік.
 
П. Ф. Тиво

Схожі:
Соц закладки