Отже, я опинилася в пастці власних почуттів і знань. З одного боку, рубати і корчувати старі яблуні рука не піднімається, а з іншого боку — що робити з мертвими пнями? Ось тут-то і почалися чудеса і дива в моєму яблуневому саду.
Про моє знайомство зі старим яблуневим садом читайте тут.
На другий рік перебування в селищі Тарховка (Ленінградська область) з грудної Настусею на руках, я на всяк випадок опрацювала трухляві пеньки фарбою з сріблом, обеззаразила начебто.
Яке ж було моє здивування, коли з них стали рости молоді стовбури! Мені, здається, це був знак: сад захотів жити і дружити з новою господинею!
Омолодження яблуневого саду
Почався процес омолодження. Цей процес активно триває і зараз. Але сподіваюся, що в цьому році тут зможу поставити крапку. Хоча… поживемо – побачимо.
Отже, пні відросли. Ось зараз прийде пора дивуватися професіоналам. Частина пнів відросли із збереженням сортності! Так що мені на халяву дісталися парочка молоденьких Папировок. Інші галузі дикушками. Але і це подарунок, та ще й який!
На дику яблуньку і сортову прищепити можна, і грушу, якщо серце попросить. Є думка. Що на такі відрослі пеньки прищеплювати практично марно, толку особливого не буде, але ж вони самі захотіли рости. Значить, їм треба допомогти стати частиною саду.
Про щеплення можна писати багато, довго і нудно. Але є одне «але», прищеплювати повинен досвідчений майстер з добрим серцем і зеленими руками. І все одно приживеться лише один з трьох в кращому випадку.
Якщо ж Ви зважилися на цей подвиг самі, то приготуйтеся вчитися, вчитися і ще раз вчитися на диких рябинках в лісі, перш ніж лізти до яблунь в саду. Розписувати на папері марно, тут тільки з рук вміння перейняти можна, та й то після величезної кількості проб і помилок.
Але старий сад в будь-якому випадку треба омолоджувати. Омолодження – природний процес в природі. Часто, спостерігаючи за життям рослин, мені, здається, що ми втратили щось дуже важливе у своїй еволюції. Взяти хоча б те, як відновлюються яблуні… Ось про це і поговоримо.
Фото 1. Роздвоєння стовбура яблуні.
На фотографії чітко видно роздвоєння стовбура яблуні. Молодий гілці товщиною на сьогоднішній день в три моїх пальця належить стати новим плодоносним рослиною.
Цю яблуню активізувати я намагалася всі ті роки, що була на дачі. Всі спіли зроблені мною або під моїм керівництвом. Під нею моя улюблена клумба з красунями аквилегиями (тут 32 сорти, на інших ще з десяток). Але стовбур новий з’явився тільки два роки тому. Яблуня погодилася відродитися.
Що цьому сприяло?
- Побілки
- Підживлення
- Полив
- І найголовніше – величезна любов до саду і до даної яблоньке в моєму саду.
Навесні до руху соків або восени старий стовбур приберу, нехай росте молода!
А ось таку схему підрізування я взяла собі за основу з молодими яблоньками. (Фотографія в свій час була знайдена в інтернеті)
Схема підрізування молодих яблунь
Купівля яблуні
Після щеплень і обрізок залишиться один дуже важливий момент омолодження саду – покупка нових рослин. Ось тут починається найскладніше.
Зараз вибір величезний. Сортів море. Постачальників ще більше. Почнемо з того, що робити не можна: – яблуні категорично не можна купувати з рук у незнайомих людей. Хочете кленчик за 700 рублів дорожче? Ваше право, але чи варто? Краще, звичайно, з’їздити в розплідник або сходити на професійну виставку. Там якщо і обдурять, то, швидше за все, не навмисне.
Насіння або щеплення?
На жаль, ні насіння, ні щеплення 100% гарантії сорту не дасть. І насіння можуть бути переплутані, так і особливості у насіннєвого розмноження є. Тут вже не без генетики.
Пам’ятаєте, в старших класах мух дрозофіл обраховували? Яке потомство у них буде, на Xx Yy, а в підсумку, щось серобуромалиное в цяточку.
Ось і при насіннєвому розмноженні так: деколи успадковуються ознаки далеко не батьківського сорту. Але все-таки не кленчик, що вже радує.
Щеплення надійніше. Але знову-таки вимагає знань і досвіду по догляду за прищепленим рослиною. Щеплення не можна давати відростати знизу від кореня і нижче місця зчленування: — це дички чи то рослина, на яку була зроблена щеплення.
Навіщо нам яблуневий сад?
Далі визначаємося: а навіщо нам взагалі-то яблуня потрібна? Тут на мене дивитися косо не треба. Зараз все більше і більше людей воліють декоративні сорти яблуні для прикраси свого саду. Є з червоними або рожевими квітами, з червоним листям або посипані восени дрібними фіолетовими яблучками (так, зараз є і таке). На вино і на варення потрібні зовсім різні сорти, якщо, звичайно, ставити справу широко і підходити до всього «сурьезно».
Але щось я про дикі яблуні поговорила – поговорила, а показати не показала своїх красунь. Ось такі вони в мене – дички, колючі, кошлаті, нічого прищепимо – причешем. А те що вони сильні і здорові по стовбуру видно — ні тріщинки немає.
Фото 2. Яблуні в моєму саду
Ірина Тайц, моя група vk.com/tysjachasposobov
© zakustom.ru
