Новорічні вірші про зиму – добірка віршів різних авторів. В основному представлені дитячі вірші, які підійдуть для нового року в дитячому садку.

Новорічні вірші про зимуЗдрастуй, зимонька-зима!
Ладонщиков Р.
Здрастуй, зимонька-зима!
Білим снігом нас покрила:
І дерева і будинки.
Свище вітер легкокрылый –
Здрастуй, зимонька-зима!
В’ється слід хитромудрий
Від галявини до пагорба.
Це заєць надрукував –
Здрастуй, зимонька-зима!
Ми годівниці для птахів ставимо,
Насипаємо в них корми,
І співають пичуги в зграях –
Здрастуй, зимонька-зима!

Зимовий ліс
Шульжик Валерій
Тихо-тихо, тиша…
В сон земля занурена.

Лише несуть через снігу,
Релки та яри
Сріблясті роги
Старі корчі.

Так безпутний вітерець
Навіжений лист прожене,
Так в переляку
Топольок
Сніг з гілок упустить.

Так зайченятко пробіжить
По своїй стежці,
Так берізка затремтить,
Струшуючи крижинки…

Переповнений дзвоном весь,
Ліс співає
Годинами…
Ніби їде через ліс
Трійка з бубонцями.

Зима
Крилов Олексій
Клен хитає головою:
– Дайте рукавиці!
– Вітаємо вас з зимою! –
Свиснули синиці.

Білий двір, білий сад,
Білі доріжки.
І під дахами висять
Сині сережки.

Сонце глянуло в обличчя –
Трохи не засліпило!
Вночі завірюха на ганок
Плакати приходила.

А сорока біля воріт
Розпускає чутки,
Що летять до нас у город
Блакитні мухи!

Тільки такий сплетнице
Ми вже не віримо.
На дворі великий мороз –
Закривайте двері.

Санки просяться гуляти,
Заскрипіли лижі.
І в грубку лізе спати
Наш рудий кошеня.

Він – на санках не їздець
І на лижах не ходок.
Тільки гріє лапки.
Це він вміє!

«Перед святом зима…»
Волгіна Т.
Перед святом зима
Для зеленої ялинки
Сукня біле сама
Пошила без голки.
Скинула білий сніг
Ялинка з поклоном
І варто красивіше всіх
В зеленому платтячку.
Їй зелений колір до лиця,
Ялинка знає це.
Як вона під Новий рік
Добре одягнена!

«Як настане зима, снігом вибілить ліс…»
Лейкін Ст.
Як настане зима, снігом вибілить ліс,
Тут і зайчик стає білим.
Він на південь не упрыгал, а в нору, заліз,
Так який же, скажіть, йому інтерес
Ризикувати своїм маленьким тілом?
Від лисиці схоронится в білому снігу
І сидить як сугробик. А сам ні гугу.
І тихенько мріє про літо:
Як він буде скакати на зеленому лузі
У легкій шубці зеленого кольору.

Зимові фарби
Фетисов Ст.
Заготовила зима
Фарби все для усіх сама.
Полю – кращі білила,
Зорях – червоні чорнило.
Всім деревам – чисті
блискітки сріблясті.
А на вулиці – хлопців
прикрасила поспіль.
Як художник, який прикрашає різним:
хто грає – фарбує червоним.
Хто боїться ворушитися –
фарба синя годиться.
Ні за що не випросити
по-іншому пофарбувати!

У зимовому лісі
Козлов Сергій
Ліс під снігом причаївся,
Заєць до ялинки притулился,
Вовк заснув.
Лисиця не спить:
Зайця в поле сторожить.

Розшукайте глухаря
Посередині січня!

У самій рубав з од
Спить в лісовій хатинці їжак.
Але куди не підете,
Тієї хатинки не знайдете:

З димаря димок не в’ється,
З віконця світло не ллється,
І стежкою крижаній
Їжак не ходить за водою.

А глухар хитріше за всіх –
Вивернувся з ялинки в сніг,
Як у пуховій перині,
Спить в перині сніговий.

Розшукайте глухаря
Посередині січня!

Там, де заєць полежав,
Полежав і побіг,
Сніг трохи полежав
І навздогін побіг.

У оленя на рогах
Сніг лежить, як на гілках.
І, задумливий, цілий день
Під сосною стоїть олень.

А синиці літо сниться,
Сниться сонечко синиці,
І вона співає: «Тінь-тінь!
Здрастуй, білий зимовий день!»

«Разукрасилась зима…»
Пожеж М.
Разукрасилась зима:
На уборі бахрома
З прозорих крижинок,
Зірочок-сніжинок.
Вся в діамантах, перлах,
У різнобарвних вогниках,
Ллє навколо сяйві,
Шепоче заклинанье:
-Ляжте, м’які снігу,
На ліси та на луки,
Стежки застеліть,
Гілки опушите!
На віконцях, Дід Мороз,
Розкидай кришталевих троянд
Легкі бачення,
Хитрі сплетенья.
Ти, метелиця, чуді,
Хороводи заплави,
Взвейся білим вихором
У полі поседелом!
Спи, земле моя, засни,
Сни чарівні храни:
Чекай, парчу одягнена,
Нового світанку!

Зима-кравчиня
Островський А.
В лісову гущавину тихо
Увійшла зима-кравчиня.
Берізки дуже раді:
– Спасибі за вбрання!
Пухнасті і білі
Зима вбрання зробила
І для лісів і полів –
Нехай їм буде тепліше!
Всім деревам в лісочку,
Зима дала хусточки,
А в шубки їх одягла –
Сама повеселішала!

«Зима прийшла…»
Кудашева Раїса
Ось прийшла зима
срібляста,
Білим снігом замела
поле чисте.
Вдень з дітьми на ковзанах
все качається,
Вночі у снігових вогниках
розсипається…
У вікнах пише візерунок
льодом-голочкою
І стукає до нас у двір
зі свіжою ялинкою.

Зима
Воронкова Л.
Наші вікна пензлем білої
Дід Мороз розмалював.
Снігом полюшко одягнув він,
Снігом садок закидав.
Хіба до снігу не звикнемо,
Хіба в шубу сховаємо ніс?
Ми вийдемо та як крикнемо:
– Здрастуй, Дідусь Мороз!
Нам кататися, веселитися!
Санки легкі – в розбіг!
Хто промчить, наче птах
Хто згорнеться прямо в сніг.
Сніг пухнастий м’якше вати,
Отряхнемся, побіжимо.
Ми – веселі хлопці,
Від морозу – не тремтимо.

Що ти робиш, Зима?
Фархаді Р.
– Що ти робиш, Зима?
– Строю диво-терема!
Сиплю сніжною сріблом,
Прикрашаю все кругом.
Раскружится карусель,
Хвацька заметіль!
Постараюся, щоб з ранку
Не нудьгувала дітвора,
Щоб ялинка разожглась,
Щоб трійка пронеслася!
У Зими не злічити турбот:
Скоро свято – Новий рік!

Зима
Благинина Олена
Зима негадано-неждано
Прийшла на чорні поля.
Ще вчора була туманна
Дощем одягнена земля.
Дерева жалібно скрипіли,
Холодні струмки текли…
І раптом налетіли хуртовини
І скільки снігу намели!
І тіні повільно лягають
На сад, на покрівлі, на лаву,
Сніжинки кружляють і кружляють
І рвуться в мою кімнату.
Вони летять, легкі і ломки
І ослепительнее зірок,
Як ніби у сині сутінки
Тремтячий перекинутий міст.

Зима
Благинина Олена
Зима негадано-неждано
Прийшла на чорні поля.
Ще вчора була туманна
Дощем одягнена земля.
Дерева жалібно скрипіли,
Холодні струмки текли…
І раптом налетіли хуртовини
І скільки снігу намели!
І тіні повільно лягають
На сад, на покрівлі, на лаву,
Сніжинки кружляють і кружляють
І рвуться в мою кімнату.
Вони летять, легкі і ломки
І ослепительнее зірок,
Як ніби у сині сутінки
Тремтячий перекинутий міст.

Ця стаття з рубрики: вірші

Дивіться також:

Схожі:
Соц закладки