Моє місто. Щасливий той, у чиїй душі живуть ці два слова. І щасливий подвійно, якщо ці слова адресовані Санкт — Петербургу. Петербург завжди пильно і уважно спостерігає за вами. Він вибудовує ваш день і задає ритм вашого серця, відстежує рухи вашої душі.
Ви втомилися і розсіяні? Тоді бурхливий потік авто плавно знизить швидкість у жовтій піні осіннього листя, а ваше місто кине вам під ноги оксамитову чорно-білу графіку пішохідного переходу…Не поспішайте, підніміть голову, розправте плечі, подивіться в темні зіниці петербурзьких вікон, вдихніть його хвилюючий аромат. Ваше місто з вами.
У вас хороший день і ви щасливі? Місто подивиться на вас, примружившись яскравою блакиттю з-за темних, істинно петербурзьких хмар, послужливо запропонує легкі крила мостів. І тоді — злітайте і парите над срібною Невою! Ваше місто щасливий разом з вами.
У вас важко на серце і душа нагадує випалену степ? О, ваш город не випустить вас з виду. Він відверне вашу увагу сяйвом рекламних вогнів. Він накине на ваші плечі хутряний плащ сутінків, щоб приховати від сторонніх поглядів непрохані сльози. Він розкриє перед вами двері затишних кафе. Присядьте, подумайте, посумуйте… його вірні руки – дерева прошелестят вам.. «Все пройде… скоро весна..»
І ще багато днів ваше місто буде незримо опікати вас, підставляючи муроване плече набережних, де ніхто не заважатиме займатися спогадами. Ваше місто буде обвиватися навколо вас суєтою магазинів, погладжуючи волосся легким вітром.. «Все пройде… все пройде»
І одного разу ви з подивом виявите, що пахне весною, що Нева легка і вільна, що ангел на Олександрійської колоні розправив крила, що життя триває! Ваше місто вилікував вас і пустотливо примружився зеленими очима свіжого листя.. «Ну? Який я?»
Будьте уважні до вашого міста. Любіть її, бережіть його, спостерігайте за ним. Ви не пошкодуєте про це. Він стане довіряти вам, а ви станете його щасливим жителем.
Тетяна Миколаївна Вещагина
Переконливе прохання якщо вам сподобався цей нарис або навпаки не сподобався – залишайте свої коментарі.
