- Сучасний покрівельний матеріал – гнучкий шифер
- Переваги м’якого покриття
- Технологія укладання
- Корисні рекомендації
- Інструкція до монтажу
Прабатьком сучасних азбоцементних листів є природний шифер – окремі плитки з розколотого сланцю. Їх укладали ще два століття тому і сьогодні вони прикрашають дахи деяких елітних будинків. Справа в тому, що виготовлення цього матеріалу передбачає використання виключно ручної праці.
Сланцева покрівля незвичайно красива. Вона блищить на сонці, переливаючись характерними відтінками, наприклад, зеленим, темно-червоним і т. д.
Сучасний покрівельний матеріал – гнучкий шифер ?
М’який шифер, покрівельний матеріал штучного походження, не містить азбест. Він має незначну вагу, стійкий до різких коливань температури. Широка колірна гамма в сукупності з малою вагою дозволяє реалізовувати дизайнерські проекти покрівель в регіонах з будь-якими кліматичними умовами.
Базовою сировиною для виготовлення цих виробів є мінеральне волокно, просочене особливим битумосодержащим складом. Така просочення істотно покращує його технічні і експлуатаційні характеристики. Крім бітуму для просочення використовують смоли та інше. Приміром, достатню популярність придбав рулонний шифер скловолоконний.
Надійне склеювання складових досягається за рахунок великого тиску і високої температури.
М’який шифер більше підходить для дахів з простою архітектурною формою. Звичайно, це не означає, що його не можна використовувати для покрівель зі складною геометрією, тільки такий вибір буде вельми неефективним, так як в цьому випадку із-за складності укладання до робіт необхідно буде залучати висококваліфікованих фахівців.
Переваги м’якого покриття ?
Серед величезної кількості переваг, які забезпечують зростання популярності м’якого покриття покрівлі, перш за все, необхідно відзначити наступні його переваги.
- відсутність у складі таких шкідливих для людини компонентів, як азбест,
- низьке вологопоглинання,
- біологічна стійкість – відсутність таких наслідків, як гниття або утворення грибка і бактерій,
- довгий термін експлуатації шиферу за умови дотримання правил установки – термін служби на практиці досягає 50 років,
- невелику вагу, тому для його транспортування немає необхідності в спеціальному транспорті,
- економічність – легкий вага не передбачає пристрою посиленою несучої конструкції, до того ж у комплектацію покрівлі входять надійні добірні елементи,
- підвищені показники шумопоглинання.
Основний мінус – у високому рівні горючості. Невелика шорсткість поверхні листів деяких моделей дещо ускладнює схід снігу.
Технологія укладання ?
Перш ніж приступити до укладання покрівлі цього виду, необхідно взяти до уваги низку рекомендацій по монтажу. Всі вони підходять і для старих дахів, так як пристрій м’якої шиферної покрівлі можливо і на старе покриття.
Корисні рекомендації ?
Почнемо з того, що необхідно точно розрахувати, яка кількість м’якого шиферу необхідно для пристрою даної покрівлі. Розрахунки виконують з урахуванням необхідного напуску – він залежить від кліматичних умов місцевості, де проводиться будівництво. І чим вони складніші, тим більшою повинна бути величина напуску.
Елементи обрешітки прибивають паралельно. Покрівлю додатково захищають, уклавши під шифер руберойд чи інший гідроізоляційний матеріал.
Саму укладання з перекриттям починають з нижнього кута. Кожний наступний ряд укладають з напуском близько 100-120 мм на попередній. Обов’язковий нахлест необхідний, щоб виключити в майбутньому протікання покрівлі.
Шиферні цвяхи, якими фіксують листи обов’язково мають входити до решетування, тому, зокрема, від їх довжини залежить надійність не тільки кріплення, але і надійність всієї конструкції.
Інструкція до монтажу ?
В залежності від кута нахилу покрівлі тип обрешітки і величина накладання рядів і листів можуть бути різними:
- кут нахилу 10? – решетування повинна бути суцільною, для її пристрою використовують фанеру або плити ОСП, нахлести: вздовж – 2 хвилі, поперек -300 мм;
- кут нахилу 15? – обрешітку укладають з максимальним кроком 450 мм, нахлести: вздовж – 1 хвиля, поперек -200 мм;
- кут нахилу більше 15? – обрешітку укладають з кроком в 610 мм, нахлести: вздовж – 1 хвиля, поперек -170 мм
Бруски обрешітки повинні розташовуватися паралельно.
Необхідний при укладанні розмір листа отримують підгонкою за допомогою електричних пил (шабельні або циркулярні).
Монтаж листів завдяки легкості під силу одній людині.
Початок монтажу – кут ската, розташований на стороні, протилежній напрямку вітру. Початок другого збігається з серединою листка у початковому, з цієї причини на розі накладаються не чотири листа, а три.
Профілі фіксують в кожну гофру по його краях і по краях торців.
Цвяхи фіксують у вершину в напрямку, перпендикулярному до поверхні профілю. Таким чином можна домогтися достатнього прилягання ущільнювальної шайби. При цьому поглиблення, утворене від забивання не повинно бути недостатнім або надмірним.
Можна легко, простим натисканням на гофру, перевірити, чи правильно закріплений м’який лист – між ущільнювачем і поверхнею профілю не повинен утворитися зазор.
