Ви мріяли коли-небудь зустріти Леонардо Ді Капріо або, скажімо, Джейсона Стетхема? Та не просто зустріти, а щоб він у вас закохався без пам’яті і жили довго і щасливо. «Ну, мріяти не шкідливо!» — скажете ви, а я потуплю очі і скромно так скажу: «А я ось зустріла…». Ні, звичайно, це не був реальний голлівудський супер-стар, але він би дав фору будь-якому визнаному ідеалу, запевняю вас. Більше того, крім просто приголомшливою зовнішності, мій чоловік володіє саме тими якостями, які ми так ретельно шукаємо у чоловіках: він щедрий, уважний, галантний, турботливий, не скупиться на компліменти, та й взагалі, в будь-якій ситуації можна сміливо опертися на його сильне плече… загалом, не вдаючись у подробиці, я можу лише сказати, що якщо і є на світі ідеальні чоловіки, то мені дістався саме такий!
Чесно кажучи, коли він почав доглядати за мною минулої весни, я не могла повірити, що це реальність. З усіх жінок (а їх, повірте, було навколо нього чимало) він вибрав саме мене, причому готовий був боротися за мою увагу невтомно! Ну, якщо вже бути до кінця відвертою, мої опору були досить млявими, тому що все, що мені хотілося сказати цьому чоловікові: «Так, я хочу прожити з тобою все своє життя!». В той момент я була свято впевнена, що ось воно, жіноче щастя. Ну, як у пісні співається: «Був би милий поруч, а більше нічого не треба». А коли через кілька місяців він зробив мені пропозицію, я остаточно переконалася в тому, що схопила птаха удачі за хвіст, та так міцно, що відпускати явно не збиралася.
Місяць за місяцем пролітали непомітно, голова все так само йде обертом від щастя, мій чоловік був все так само прекрасний і бездоганний, як і в перші дні знайомства. Чого ще можна бажати?! Але навіть моя нестримна ейфорія не завадила зауважити: щось пішло не так… Я стала придивлятися до поведінки чоловіка, помічати найменші коливання його настрою, аналізувати те, що відбувається. І, врешті-решт, знайшла джерело своїх душевних метань. Моє смутне занепокоєння переросло у справжню паніку, коли я знайшла в шухляді його робочого столу 2 квитки в Париж…Мене наче блискавкою вдарило — я точно знала, що ніякої поїздки ми не планували. Більш того, тільки днями ми говорили про те, що відпустка мені дадуть тільки через 2 місяці. А ось він учора ввечері, не знаючи, що я чую весь розмова, згадав одного, що збирається їхати на кілька днів. А я ще подумала, що, напевно, відрядження…
Саме про таких моментах кажуть: «Та земля пішла з-під ніг…». У моєму випадку вона не просто пішла, а прямо-таки дзиґою закрутилася! Моя ідилія руйнувалася на очах! Він їде в Париж не зі мною!!! В той вечір зі мною сталася справжня істерика. Я не могла знайти собі місця і боялася, що просто що-небудь з собою зроблю. Чоловік затримувався на роботі, і я, звичайно ж, у всіх подробицях уявляла собі, що насправді зараз він з нею. Щоб остаточно не збожеволіти, я подзвонила подрузі і вже через 20 хвилин ридала на її кухні, намагаючись крізь сльози розповісти все те, що обрушилося на мою нещасну голову. Думаєте, вона сіла поруч і обняла мене за плечі і теж тихенько поплакала? От і я так думала, а виявилося зовсім не так. Замість цього Юля рішуче вийшла з кухні, а через хвилину повернулася… з ноутбуком в руках.
— Ти з глузду з’їхала? Ти мені в такому стані щось показувати збираєшся?!
— Заспокойся. Я знаю, хто допоможе тобі все вирішити. Юля була сама непохитність і незабаром я зрозуміла, чому.
Виявилося, зовсім недавно вона сама пережила подібну ситуацію. Тільки ось все обійшлося без драм і істерик, тому що моя мудра подруга знайшла таке рішення, яке і не прийшло мені в голову: вона звернулася за допомогою до екстрасенсів! Тепер я розуміла, як це їй вдалося зробити з чоловіка-гуляки ідеального сім’янина… А якщо їй вдалося таке, то, може, і мені зуміють допомогти?!
Порадившись з більш досвідченою в цих питаннях подругою, я вибрала екстрасенса, в описі якого було зазначено: «Працюю з питаннями сім’ї і шлюбу, допомагаю розібратися з сімейними негараздами». Ох, ось так повернулася моя доля… Ця «сімейна негаразд» загрожує зруйнувати все, що я так цінувала і трепетно оберігала… Продовжуючи прокручувати в голові ці далеко не веселі думки, я рішуче натиснула на кнопку «Поговорити безкоштовно». Виявилося, що за першу консультацію не потрібно платити. Що ж, тим більше варто спробувати… Хоча, що там пробувати, я вже знаю, що мені скажуть: «Все скінчено, Вашої любові кінець, а Ваш чоловік — звичайний зрадника, а ніякий не ідеал…». Приблизно в такому ключі я і розповіла експерту на тому кінці дроту, що ж сталося в моєму житті.
— Ну, от і все. Просто скажіть мені, що більше нічого не можна зробити, і закінчимо цю розмову. Сама не знаю, навіщо я Вам дзвоню, все одно завтра піду подавати на розлучення…
— Дівчино, дівчино, зачекайте хвилинку. Постарайтеся взяти себе в руки і вислухайте мене. Це зовсім не те, що Ви собі там надумали. Я дуже чітко бачу — для Вашого шлюбу немає ніякої загрози. Тут щось не так. Ні в минулому, ні в сьогоденні, ні в майбутньому я не відчуваю небезпеку, яка нависла над Вами. Послухайте моєї ради. Не робіть нічого зопалу. Ви повинні повернутися додому і безпосередньо про все запитати чоловіка. Я бачу, що він дійсно щирий з Вами, він не стане нічого приховувати. Йдіть і нічого не бійтеся.
Як раз на цьому моменті розмова обірвалась — закінчилися хвилини, відведені на безкоштовну консультацію. Я дивилася на Юлю, вона на мене, і ми обидва мовчали, не знаючи, що й сказати на це все. Першою порушила незручну паузу подруга:
— Ну що, вирушай додому. Мені свого часу сказали правду, може, і ти чого не так зрозуміла, на самій-то справі.
—Та ну, шарлатанка твоя екстрасенша, сказала, мабуть, перше, що прийшло в голову!
Ще більше розлютившись, я розлючено зібрала речі, викликала таксі і попрямувала до будинку з однією тільки думкою — приїхати і висловити цьому пеклі в обличчя все, що я про нього думаю! Двері квартири я відкривала вже переповнена емоціями. Здавалося, тільки торкни мене пальцем, і я вибухну! Ну, зараз я поясню цього «ідеального», хто він насправді! Та я йому ці квитки чортові!..
— Сонце, нарешті ти повернулася! Адже У нас сьогодні річниця! Дивись, у мене для тебе сюрприз — прямо завтра ми з тобою летимо в Париж! З твоїм начальством я вже домовився, Андрій Степанович дав «добро». Ну, як тобі, малюк? Ти щаслива?!
Повірити тільки… Він стояв посеред кімнати з тими самими треклятыми квитками і посміхався цієї своєї карколомної голлівудською посмішкою… Боже, яка ж я дурна! Як я могла всі це собі придумати! Чому відразу не повірила тій жінці-екстрасенса?! Сльози самі покотилися по щоках, я не могла видавити з себе й слова. А потім тільки сказала йому:
— Я дуже щаслива. Дуже. Ти знаєш, що ти у мене ідеальний?..
На відео розповідається про портрет ідеального чоловіка:
