В серпні місяці православні свята трапляються мало не щодня. Але, найвідомішими серед них можна назвати свята Спаса, яких в цьому місяці трапляється, аж три: 14.08, 19.08, 29.08. Самий ранній Спас, який розпочинається 14 серпня, називається Медовим, після нього йде Яблучний і потім Горіховий. Ймовірно, назви всіх трьох Спасів сталося ще в стародавні часи, бо вони міцно пов’язані з однойменними роботами.
Як вважають історики, саме назву МЕДОВИЙ СПАС пов’язано з тим, що в цей день пасічники починали нести стільники зі свіжими бджолопродуктами з бджолиних вуликів, в церкву, де вони підлягали освячення. Справа в тому, що російські люди ніколи не їли тих продуктів, які не були освячені в церкві. 14 серпня було прийняте всім бідним та калікам безкоштовно роздавати мед, а також пригощали ним усіх бажаючих. Примітно, що ця стара традиція наказує, до настання Медового Спаса не є свіжого меду. Що ж стосувалося меду, що залишився від минулого року, то його є дозволялося.
Якщо вірити народним прикметам, то в Медовий Спас, ластівки і стрижі починають збиратися в зграї, щоб почати свій політ у теплі краї. Причому, відомо, що, якщо ці птахи починають свою міграцію на південь, то це може означати тільки одне – невблаганне наближення осені.
Крім того, староруське традиція наказує допомагати всім тим, хто втратив батьків і годувальників, а грішні жінки в Медовий Спас можуть отримати повний відпуст гріхів.
Інакше, Медовий Спас ще називають Маккавеєм, названих так на честь великомученика, які склали свої буйні голови, за свою батьківщину. Тому, головними символами Медового Спаса є не тільки бджолиний мед, але і мак, які в обов’язковому порядку підлягають освячення в церкві.
Що стосується їжі, то слов’яни в цей день пекли пиріжки з начинкою з пшоняної каші, які в обов’язковому порядку було прийнято з медом. Запивати такі пироги слід лише напоями на меду, серед яких на перше місце можна поставити хмільний мед. По своїй суті, хмільний мед, чимось нагадує сучасне пиво.
Рецепт приготування хмільного меду полягав у наступному: мед розводили у воді в необхідній пропорції, потім туди додавали певну кількість дріжджів і хмелю і ставили у тепле місце для бродіння. В період бродіння, в такій «напівфабрикат» додавали різноманітні інгредієнти, ніж хмільного меду надавався свій, неповторний смак, що розрізняються від таких добавок. Нашим предкам було відомо безліч рецептів приготування хмільного меду, серед яких, мед підвищеною міцністю називався, КНЯЖОЮ МЕДОМ.
Однак хмільний мед був не єдиним напоєм, який воліли вживати в Медовий Спас. На другому місці стоїть напій під назвою збитень, який стародавні слов’яни називали ще переваром. Медовий збитня наступним чином: змішували в рівних частках вино, оцет, пиво, трохи перцю і патоки, додавали невелику кількість вина, привезеного з заморських країн, і все це починали варити з додаванням меду. При цьому треба було стежити, щоб напій добре проварился і настоявся, після чого через марлю, це зливалося в чистий посуд.
Збитень дуже подобався не тільки споконвічним русичам, але і їх заморським гостям, для яких, в напій додавали трави. А самі гості називали збитень чаєм або кавою.
Що ж стосується святкування Медового Спаса в наші дні, то в якості меню у цей день можна запропонувати спекти медове печиво, медові пряники, зробити всілякі салати з овочів з додаванням в них меду і постаратися нагодувати гостей ягідними супами. Але, головне умова всіх страв полягає в тому, що їх в обов’язковому порядку слід їсти тільки з медом!
Автор: Катерина Стольна, спеціально для Кулинарочки.ру
