Читайте у статті:
- Як діагностувати і лікувати лишай у людини
- Рожевий лишай Жизера
- Червоний плоский лишай
- Стригучий лишай: лікування і симптоми
- Оперізувальний лишай лікування та профілактика
- Кольоровий, або різнобарвний лишай
Види лишай у людини: лікування та діагностика
Позбавляємо називають велику групу шкірних інфекційних захворювань, що передаються контактно – побутовим шляхом від зараженої людини або тварини і проявляються у вигляді зудить висипу або запалених плям на шкірі або слизових оболонках.
Як діагностувати і лікувати лишай у людини ^
Лікування лишаю у людини повинно в обов’язковому порядку починатися з відвідин лікаря — дерматолога, який зможе правильно визначити вид інфекції і призначити ефективне лікування. В арсеналі медиків зараз є безліч точних методів та приладів для діагностики захворювання.
Наприклад, наявна в сучасних лабораторіях спеціальна «чорна» лампа Вуда дозволяє за кілька секунд знайти інфіковані ділянки шкіри і точно встановити збудника (вірус, грибок, тощо). Народні методи лікування позбавляючи також можливі, але тільки після повного обстеження і відсутності протипоказань.
Залежно від зовнішніх і внутрішніх збудників, розрізняють наступні види лишаю, потребують різних підходів у лікуванні:
- бульбашковий (герпес, або застуда на губах);
- рожевий лишай Жизера, або питириаз;
- червоний плоский лишай;
- стригучий лишай;
- різнобарвний, або висівкоподібний лишай;
- оперізувальний лишай.
Рожевий лишай Жизера ^
Рожевий лишай, що має другу назву лишай Жизера, є інфекційно – алергічним захворюванням (не заразним), що виникають, як правило, у людей зі зниженим імунітетом. Найчастіше хворіють їм навесні і восени, коли імунітет особливо ослаблений, а також після перенесених простудних інфекцій.
Хвороба починається з появи округлого рожевого або рожево – жовтого плями (діаметром 2 і більше сантиметрів), званого материнської бляшкою, на шкірі тулуба. Бляшка починає лущитися і через кілька днів від неї поширюються більш дрібні (0,5 – 1 см) висипання по всьому тілу, іноді на кінцівках.
Збудник інфекції точно не відомий, проте, є припущення, що він може викликатися вірусом герпесу 6 типу. Спеціальне лікування рожевого лишаю зазвичай не потрібно, так як захворювання в більшості випадків проходить самостійно через 1,5 – 2 місяці:
- Для якнайшвидшого одужання не рекомендується мочити і терти уражені місця і виключити потрапляння на них прямих сонячних променів і поту, щоб не допустити надмірного подразнення і посилення свербежу.
- Крім того, під час хвороби необхідно носити тільки натуральну білизну і дотримуватися гіпоалергенну дієту.
- З раціону потрібно виключити копчені, солоні, гострі страви, кава і алкоголь, а також такі алергенні продукти, як мед, шоколад, яйця, цитрусові, горіхи.
- При сильному свербінні лікар порекомендує ефективні антигістамінні препарати і мазі.
Червоний плоский лишай ^
Червоний плоский лишай може уражати не лише шкіру, але і слизові оболонки (у 40 – 60 % випадків локалізується в ротовій порожнині), волосся і нігті. На тілі розташовується найчастіше на ліктьових згинах, в області пахв, на животі, попереку, стегнах, гомілки і передпліччях.
Хоча причини захворювання досконально не вивчені, помічено, що воно часто поєднується з цукровим діабетом, захворюваннями шлунково – кишкового тракту і цирозом печінки. Крім того, можлива спадкова схильність, причому, найчастіше хворіють родичі в другому та третьому поколіннях.
Хвороба проявляється спочатку при порушенні імунітету під впливом несприятливих факторів – травм, гормональних і обмінних збоїв, інфекцій, психоемоційних стресів, хімічних, побутових та лікарських отруєнь. Висипання зазвичай мають червоний або рожевий колір, дрібні за розміром (до 1 сантиметра в діаметрі), шорстко — лускаті на дотик і мають багатокутну форму з западиною посередині.
Лікування червоного плоского лишаю, у зв’язку з тим, що ця хвороба хронічна і безпечна, має починатися з усунення факторів ризику, що призвели до захворювання. Для цього:
- сануючих вогнища хронічних інфекцій,
- усувають професійні і побутові шкідливості,
- коригують імунітет,
- призначають препарати, що містять гормони.
Якщо захворювання супроводжується депресія і безсоння, викликані нестерпним свербінням, пацієнтові призначають антидепресанти і седативні препарати, що зменшують свербіж і нормалізують сон.
Як правило, при грамотно підібраному лікуванні значне полегшення настає протягом 1 — 2 тижнів, а через 1 – 1,5 місяця висипання повністю зникають, без повторних рецидивів. Однак, у деяких випадках хвороба може прийняти хронічну форму, при якій висипання з’являються систематично, по кілька разів в році.
Щоб уникнути загострень, дуже важливо зміцнити загальний імунітет – для цього потрібно правильно харчуватися, вживаючи в їжу побільше свіжих овочів і фруктів, загартовуватися і регулярно займатися фізкультурою.
Стригучий лишай: лікування і симптоми ^
Лишай у людини: лікування в домашніх умовах
Стригучий лишай, на відміну від рожевого і червоного плоского, є дуже заразним захворюванням, що викликається грибком микроспорум. Інкубаційний період зазвичай триває від 5 -7 днів, але іноді хвороба проявляється лише через 2 місяці після зараження від інфікованої людини або тварини.
Оскільки микроспорум добре поширюється у воді, заразитися ним можна в басейні, сауні або лазні. Саме тому, при перших ознаках зараження не рекомендується приймати водні процедури, щоб не поширити вогнища поразки по всьому тілу.
Перші симптоми зараження на шкірі виявляються вже через декілька днів, у вигляді невеликих округлих почервонінь рожево – червоного кольору, вкритих дрібними лусочками. Якщо ж грибом вражена волосиста частина голови, візуально симптоми відразу виявити неможливо, так як вони починають виявлятися лише тоді, коли вже інтенсивно випадає волосся.
Причина випадіння волосся обумовлена тим, що грибок проростає у волосся і призводить до їх обламыванию, залишаючи короткі уламки, або «пеньки висотою 2 мм – 2 см з сірим нальотом із спор грибів.
Лікування стригучого позбавляючи проводять після ретельної лабораторної діагностики — зіскрібка з місця ураження, вивчення посіву під мікроскопом і огляду під лампою Вуда. Осередки захворювання обробляються спеціальними протигрибковими препаратами, потім проводяться повторні посіви. Повне вилікування хвороби діагностується тільки після дворазового негативного посіву, проведеного з інтервалом не менше місяця.
Оперізувальний лишай лікування і профілактика ^
Оперізувальний лишай, або по — медичному, оперізувальний герпес, викликається вірусом вітряної віспи Varicella Zoster (вірус герпесу 3 типи), який присутній в організмі майже у кожної людини і активізується при ослабленні імунітету (стреси, інфекції, травми, переохолодження, променева і хіміотерапія, ВІЛ).
У всіх людей, що перехворіли колись вітрянку, оперізувальний герпес десятиліттями знаходиться в організмі в латентному, сплячому стані, ніяк себе не проявляючи чекаючи «сприятливих» для себе умов. Оперізувальний герпес заразний і може передаватися дітям і дорослим, не переболевшим вітряну віспу, контактно – побутовим і повітряно – крапельним шляхом.
- Починається захворювання, як правило, з незрозумілих болів по ходу нерва (міжреберного, трійчастого, лицьового), іноді супроводжуються печінням і підвищеною чутливістю шкірного покриву.
- Через кілька діб на шкірі з’являються висипання у вигляді пухирців із прозорим вмістом, причому, вони завжди знаходяться на одній стороні тіла і носять оперізувальний характер.
- Найчастіше на ураженій стороні збільшуються лімфовузли.
- Поряд з болями, іноді може спостерігатися інтоксикація – головний біль, підвищення температури, нудота.
Лікування оперізувального лишаю нескладна, особливо, якщо воно розпочато протягом 2 діб з моменту появи висипу. Оперізувальний герпес добре піддається дії противірусних, протизапальних препаратів та аналгетиків.
Лише в деяких випадках, при наявності ускладнень, може знадобитися лікування антибіотиками. Тривалість захворювання становить 3 – 4 тижні. Після того, як бульбашки луснуть, покриються скоринкою і повністю заживуть, хворий перестає бути заразною і не вимагає ізоляції.
Радимо також ознайомитися зі статтею Вірус папіломи людини лікування і профілактика.
Кольоровий, або різнобарвний лишай ^
Кольоровий лишай, який часто називають висівкоподібний лишай, є грибковим захворюванням, викликаним розвиваються в роговому шарі шкіри грибками Malassezia furfur і Pityrpsporum orbiculare. Має воно і ще одне характерне назва – сонячний лишай, або сонячний грибок, тому що виявляється, як правило, після перебування на сонці. Тому і діагностується найчастіше у жителів спекотних країн з вологим кліматом.
Головна умова виникнення сонячного грибка – підвищена пітливість. Крім того, помічено, що спровокувати його прояви можуть деякі захворювання – туберкульоз, цукровий діабет та онкологічні хвороби. Захворювання є умовно заразним, так як, при інфікуванні, далеко не у всіх людей з’являються клінічні ознаки хвороби.
- Інкубаційний період може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, поки не з’являться провокуючі чинники – зниження імунітету, перебування на сонці або в солярії.
- На початку висипання мають вигляд невеликих рожевих плям з чіткими межами, однак, у міру розмноження грибка, плями зливаються між собою, утворюючи великі вогнища з нерівними краями, жовтого, рожевого і коричневого відтінків на спині, грудях, шиї, плечах і навіть на голові.
Лікування різнобарвного лишаю сприятливий, рецидиви виникають рідко. Після обстеження та діагностування виду грибка, лікарем призначаються протигрибкові препарати для внутрішнього і зовнішнього використання, місцеві антимикотические мазі, лосьйони та спреї. Крім того, в жарку пору хворому рекомендується засмагати на сонці – це допомагає знищенню гриба.
Незважаючи на те, що різнобарвний висівкоподібний лишай – безпечне захворювання, добре піддається лікуванню і не становить загрози для здоров’я, воно може приносити багатьом людям психологічний дискомфорт і комплекси, тому його профілактика повинна бути комплексною і спрямована на усунення причин хвороби та недопущення нових рецидивів.
На питання, як і чим лікувати лишай, медики люблять повторювати, що наше здоров’я в наших руках і краще лікування від лишаю, як і від більшості інших хвороб, загартовування, раціональне харчування, фізкультура, зміцнення імунітету і особиста гігієна.
