Багато кухні світу активніше за інших використовують для приготування страв численні ароматні приправи і спеції, підвищують апетит, роблять страви неповторними. Кожне нове поєднання додає свою кулінарну родзинку. Східна кухня буквально немислима без куркуми, приправу додають в м’ясні, овочеві, рибні страви. Без неї і плов – не плов. Пряність не тільки підкреслить смак підготовлюваного страви, але додасть йому красивий і апетитний, золотистий відтінок. Лише кулінарією застосування рослини не обмежується.
Куркума: корисні властивості, протипоказання, рецепти (користь і шкоду). Народні лікарі вважають корінь цієї рослини природним антибіотиком, з нього готують препарати, які мають протизапальну, дезінфікуючу, антисептичною властивістю.
В Індії та Китаї куркуму застосовують для дієт по зниженню ваги, лікують шкірні ушкодження, хвороби печінки, інфекційні захворювання. Рослина з успіхом використовується для налагодження поганого травлення, воно стимулює діяльність жовчного міхура. Навіть невеликий вміст порошку в приготованому блюді позбавить від метеоризму, зменшить негативні наслідки газоутворення, здуття живота.
Наука довела, що приправа здатна нейтралізувати отрути і токсини, вона бореться з канцерогенами. Регулярне застосування препаратів з рослини руйнує протеїни, які блокують нормальну роботу головного мозку, куркума використовується при терапії хвороби Альцгеймера, усуває негативний вплив радіотерапії, лікує цироз печінки, залізодефіцитну анемію, запалення горла.
Зовнішнє застосування ефективно при лікуванні опіків, наривів, гнійників, висипань. Варто лише пити протягом декількох тижнів, на ніч молоко з куркумою – і ваш організм позбудеться від непотрібного «баласту» — токсинів і відкладень, отруйних речовин. Порошок полегшить стан при цукровому діабеті. Куркума активно використовується в косметології, вона часто включається до складу масок для обличчя.
Рослина, препарати і продукти, одержувані з нього, протипоказані при індивідуальній непереносимості. Краще не ризикувати і не є куркуму вагітним жінкам, хворим на жовчнокам’яну хворобу, виразку дванадцятипалої кишки в період загострення гастриту, при підвищеній кислотності, жовтяниці.
