Сімейство Геранієвих, що включає численні види герані з Європи та Азії і пеларгонії з півдня Африки, зі стародавності привертало увагу людини. В честі була не тільки декоративна герань, корисні властивості рослин з фігурною або мереживною розсіченою листям і квітками всіх форм і забарвлень були добре відомі ще в Стародавній Греції.
Історія використання лікувальних властивостей герані
Багато види гераней вже в ту далеку епоху славилися як лікарські культури. З них робили настоянки, відвари, одержували олію. Пучки пахучої зелені використовували для боротьби з паразитами, комахами і неприємними запахами.
Ботанікам відомо близько 400 видів дикорослих калачиків, чий ареал простягається від Атлантики до Тихого океану, від півночі Європи до Індії. У народній медицині використовується кілька аборигенних різновидів герані. Багатством біохімічного складу вражають практично всі представники сімейства, включаючи кімнатні пеларгонії і гібридні різновиди.
Планомірне вивчення лікувальних властивостей герані розпочалося лише у другій половині XIX століття. Увага до культури привернула її популярність у бідних верств населення, причому рослина використовувалося настільки широко, що в справу йшли і листя, і коріння, і квітки герані.
Сьогодні народна медицина і гомеопати підтверджують досвід предків і високо цінують герань за її корисні властивості, активність у відношенні патогенної флори, протизапальні і регенеруючі якості.
Активні речовини у складі герані
В якості лікарської сировини заготовляють кореневища герані і її зелену надземну частину. Саме тут зосереджена максимальна кількість біологічно-активних речовин і сполук.
Головне скарб рослин з роду калачиків – це гераніол, цінний ароматичний спирт, що входить до складу знаменитого геранієвої масла. А крім нього, у складі рослинної сировини присутні:
- глюкоза і фруктоза;
- флавоноїди;
- сапоніни;
- катехіни;
- величезна кількість дубильних речовин, вміст яких в окремих випадках досягає 4%;
- з’єднання з антибактеріальними і антивірусними властивостями;
- каротин, вітаміни K і C;
- макро – та мікроелементи;
- алкалоїди;
- антоціани.
Найчастіше в медичних цілях використовують герань запашна, лугова і криваво-червона. Але корисними речовинами багаті не тільки дикороси, у запашної кімнатній герані лікувальні властивості навряд чи менше, ніж у її родича з узлісся.
Лікувальні властивості герані та їх застосування
Герань володіє вираженими протимікробними, протизапальними, кровоспинними і антивірусними властивостями. Препаратів на основі рослинної сировини під силу активно заспокоювати, благотворно впливати на працездатність, стійкість до стресових ситуацій, безсонні.
До числа лікувальних властивостей герані відносять здатність:
- попереджати виникнення набряків;
- знімати біль і жар;
- боротися з патогенною мікрофлорою і запальними процесами на шкірі та слизових оболонках;
- знижувати артеріальний тиск.
Рослина надає позитивний вплив на роботу серцево-судинної системи, травного тракту і печінки, сечовивідних шляхів, статевої сфери і нирок. Герань у народній медицині застосовується для лікування остеохондрозу і радикуліту.
Герань – це ефективний антидепресант, який заспокоює, стабілізує психічний та психологічний стан, благотворно впливає на працездатність і якість сну.
Масло герані властивості і його застосування
Засіб володіє вираженими антибактеріальними, протизапальними і регенеруючі властивостями, які по достоїнству оцінили косметологи і дерматологи. Саме завдяки цим властивостям масла герані його застосовують при лікуванні акне, гнійничкових уражень шкіри, целюліту та інших косметологічних проблем.
Здатність рослини впливати на процеси регенерації клітин і м’яке знезаражуючу дію визначили користь герані для лікування псоріазу. Сьогодні рослинну сировину і масло застосовується в терапії:
- складно піддаються лікуванню екзем;
- наслідків обморожень;
- важких опіків.
Крім цього, геранієве масло – ефективний засіб при мігрені, безсонні, а також при нерегулярних менструаціях.
Застосування корисних властивостей герані в побуті
Іноді активність рослини викликає у квітникарів-любителів резонне питання: « А чи можна тримати герань будинку? Не буде негативним її вплив на атмосферу в приміщенні?»
Подібні побоювання абсолютно марні. Рослини герані дійсно активно поширюють навколо себе ароматичні речовини й фітонциди. Це покращує якість повітря в будинку, а здатність до нейтралізації токсичних домішок і запахів робить квітка незамінним і у великих містах, і в сільській місцевості.
Кімнатна рослина не тільки прикрасить інтер’єр, воно допоможе впоратися з надокучливими комахами. Наприклад, запах герані погано переносять комарі і мухи.
А люди в присутності запашної герані:
- стають спокійнішими;
- краще сплять;
- менше страждають головними болями і мігренню.
Корисні властивості герані проявляються й на присадибній ділянці. Садові види можна використовувати як засоби боротьби з комахами-шкідниками і бур’янами. Фітонциди герані пригнічують активність і тих, і інших. В результаті економиться час і сили на обробку городу і саду.
Заготівля рослинної сировини герані і його зберігання
Надземна частина рослини і кореневища герані можна зібрати і зберегти про запас. Зелень зрізають під час цвітіння і акуратно сушать у тіні або в спеціальних сушарках при температурі до 45 °С.
Коріння краще викопувати осінь, коли в них накопичується максимальна кількість активних і поживних речовин. Після очищення від грунту, миття і обсушування кореневища ріжуть на невеликі фрагменти і сушать при температурі не вище 60 °С.
Корисні властивості герані в сушених коренях зберігаються за двох років, а в зелені – тільки до року.
Протипоказання використання герані
При масі лікувальних властивостей герані протипоказання до використання в медичних цілях можуть здатися незначними. І все ж взяти до уваги їх варто, особливо якщо у членів сім’ї є схильність до алергії, або мова йде про лікування маленьких дітей.
На аромат герані і її масла у деяких людей виникає алергічна реакція, що проявляється в респіраторних симптомів: болю в очах, нежиті, кашлі і болю в горлі. Навіть самі корисні властивості герані не принесуть здоров’я, якщо погіршиться самопочуття із-за алергії.
Щодо дітей всі препарати на основі герані, призначені для внутрішнього вживання варто використовувати тільки з дозволу лікаря. Зовнішнє застосування обмежується тільки індивідуальною непереносимістю. Ці ж вимоги у повній мірі відносяться:
- до вагітним і годуючим жінкам;
- до особам з захворюваннями шлунково-кишкового тракту в стадії загострення.
Не варто зловживати лікуванням народними засобами на основі герані і її масла людям старшого віку, а також при наявності варикозної хвороби та тромбофлебіту.
