Конспект режисерської гри «Пошук внучки Маші» у підготовчій /логопедичної групи дитячого саду

Автор заняття: Сорокіна А. М., вихователь 1 категорії, Муніципальне бюджетна установа дитячий сад комбінованого виду № 73 «Дельфін» г. о. Тольятті.

Мета заняття:

Розвивати у дітей інтерес до режисерських ігор, допомогти створити ігрову ситуацію, налагодити взаємодію між хлопцями обрали певні ролі.
Розвивати вміння підбирати ігровий матеріал, розподіляти іграшки.
Збагачувати ігровий досвід дітей, досвід маніпулювання іграшками.
Розвивати творчі здібності дітей.
Активізувати діалогічне мовлення дітей, уяву, мислення.
Виховувати дружні взаємини у дітей в процесі гри.

Матеріал:

Ширма, ляльки «бі-ба-бо», пальчиковий театр, фігурки тварин, декорації дерев, різні будиночки.

Попередня робота:

Виготовлення та підбір необхідних атрибутів для гри, сюжетно-рольові ігри,, дидактична гра «Дикі тварини та їх дитинчата», інсценування казок.

Хід:

– Хлопці, сьогодні ми з вами будемо складати казку. Як ви думаєте, чим казка відрізняється від оповідання? /В оповіданні всі дії відбуваються насправді, по справжньому, а в казці можуть бути різні пригоди, і навіть рослини і тварини можуть розмовляти/.

– Ось перед вами різні театри: пальчиковий, настільний, «бі-ба-бо», маски різних тварин, іграшки; декорації, ширма.

– Добре подумайте, хто яку казку може придумати і показати іншим хлопцям.

– Будь Ласка, Саша. Вибирай собі героїв. /Дідусь, бабуся, внучка,матрьошка, білка, заєць із зайчиком,сорока,баба Яга /.

«Одного разу внучка Машенька разом зі своєю подружкою матрьошкою пішли в ліс за ягодами. Обіцяли бабусі з дідусем швидко повернутися, як тільки наберуть відерце ягід. Пройшло вже багато часу, а їх все немає і немає. «Видно що з ними сталося?» – подумали вони й вирішили піти їх шукати. Дорога далека, внучка давно пішла, голодна, напевно, потрібно взяти яку-небудь їжу, ну, моркву, горішки, цукерки, наприклад.

Зібрали дід з бабою кошик з частуванням і вирушили в дорогу. Йшли, йшли, нарешті, попереду показався густий ліс. Зайшли вони в гущавину, озирнулися, скрізь високі дерева, стали кричати Марійці, щоб вона відгукнулася. А замість відповіді на їхні голови шишки посипалися, вони тільки голови уворачивать встигали. Нарешті, вони змогли подивитися вгору, і побачили, що на сосновій гілці сидить білочка і тримає в лапці шишку.

-«Чому ти кидаєшся на нас шишками, білочка? – запитав дід.

– «А чому ви кричите в лісі? Ви мене і моїх білченят налякали, хіба ви не знаєте, що у лісі треба поводитись тихо.

– «Прости нас білочка. Ми вибачаємося перед тобою, але у нас велике горе: внучка з матрьошкою загубилися в лісі, ось ми їх і кличемо. А ти їх не бачила?».

– «Ні, не бачила. А от спитайте сороку – белобоку, вона всі новини лісові знає, скрізь літає».

– «Спасибі, білочка, ось твоїм бельчатам горішки від нас». /Дякую/

– «Сорока-сорока, чи не бачила ти нашу онуку з відерцем, вона за ягодами прийшла?»

– «Бачила, вони такі маленькі, як же ви їх відпустили одних: у нас в лісі страшно, і вовк може зловити, так і баба Яга не дрімає. Вони були тут, а потім знайшли маленького зайчика, він під деревом сидів і плакав, додому дорогу не міг знайти. Ось вони і вирішили його до зайчихе віднести. Так що, хоч вони і маленькі, але добрі, друзів у біді не кидають.Йдіть повз зламаною сосни он до тієї березі, а потім під гору, там під кущами побачите будиночок зайчихи. Покваптеся». /Дякую/.

Пішли дід з бабою далі, а на вулиці вже темніє, страшнувато стає, але що робити? Пройшли повз сосни, миио берези, спустилися під гірку, дивляться, видніється будиночок. Підійшли до нього, зазирнула у вікно, а там сидять зайченята з мамою-зайчихою за столом, а перед ними листок капусти. Постукали у вікно дід з бабою, зайченята притиснулися до мами, трясуться.

– Хто там? – полохливим голосом запитала зайчиха».

– «Не лякайтеся, зайчатки, це дід з бабою, онучку свою шукаємо. Ви не бачили їх?»

– «Як же, звичайно, бачили, вони нашого зайчика привели, і ягідками нас пригостили, а самі теж поспішали додому. Спасибі вам за внучку. Добра вона у вас. А тепер ідіть вздовж річки, тільки обережно, там баба Яга живе». /Спасибі, зайчиха, ось вам морквину для зайчат/.

Пішли вони далі повз річки, побачили хатинку на курячих ніжках. Підійшли тихо-тихо, заглянули у вікно, а там на лавці сидять пов’язані Машенька та Матрьошка і плачуть. А баба Яга піч топить, хоче зварити їх так з’їсти. Дістала вона чавунець, хотіла налити води, та води не вистачило, взяла відро і пішла на річку за водою. Поки вона ходила, дід з бабою зайшли, розв’язали Машеньку з матрьошкою і бігом звідти. А баба Яга повернулася, дивиться, а дітей немає, села в ступу і полетіла за ними.

Дід з бабою біжать, діти за ними, під кущами ховаються, себе не показують . Баба Яга мимо пролетіла, їх не побачила.

Повернулися вони додому, радісні, щасливі, хоч і без ягід, і без відерця. Ось так скінчилася ця казка».

Питання:

– Хлопці, сподобалася вам Сашина казка чи ні?
– За кого ви переживали?

– Мені дуже сподобалася, Саша добре пофантазував!

Скачати конспект режисерської гри «Пошук внучки маші» у підготовчій групі дитячого садка

Схожі:
Соц закладки