Зміст:
- Труби органу
Хто такий композитор? – це слово багатьом здасться знайомим. Воно походить від латинського «упорядник, автор», автор музичного твору, особа, що займається написанням музики.
Це, звичайно, правильне пояснення слова. Але одне воно не може виміряти всієї глибини сенсу слова композитор, який люди здавна вклали в слова «художник», «письменник», «композитор». Вміти вигадувати, придумувати, розповідати фарбами, словами або звуками – одне із самих великих і важливих справ людини.
Щоб складати музику, необхідний дуже великий талант. Але одного таланту замало. Потрібен ще праця – величезний, незмірний.
Ця праця, як і праця письменника, як праця живописця, не знає ні перепочинку, ні терміну. Бетховен писав її не тільки за робочим столом, але і на прогулянках, під час бесіди, пізно ввечері засинаючи і прокидаючись рано вранці. Ці думки приходили йому в голову постійно. Такий постійний, безперервний праця композитора відрізняв і життя Чайковського, Моцарта. В. С. Бах, вмираючи, вже зовсім сліпий, диктував свої думки близьким… Такий цей не легкий труд. Але й праці теж мало. Потрібно ще свідомість важливості своєї праці.
Пишучи її, він бере на себе велику, почесну і відповідальну задачу: він виховує і навіть переробляє нас, роблячи краще, чистіше і шляхетніше. Тому він – учитель життя, вихователь людства. Його праця відповідає нам на питання: як жити? Що таке людина?
Він розповідає в звуках про життя, про те, що думає людина про себе, про навколишній світ. Зрозумієш його – і тобі вдасться краще зрозуміти себе, інших, своє життя. Ось цим мистецтво виховує нас.
Слухати музику – не таке легке і просте діло: це теж робота, праця. Потрібно зробити зусилля, щоб простежити хід думки автора, проникнути в його задум.
І твір пісень, симфоній, концертів – не забаганка, не пусте заняття. Це найбільша, найвища потреба людини. Ось цей чоловік і є композитор, той хто творить музику і не тільки!
Консерваторія
Що таке консерваторія? це слово утворене від латинського, воно означає «охороняти» чи «зберігати». Чотириста років тому консерваторіями називалися притулки для бездомних дітей Італії. У притулках для дітей навчали музики та співу.
У Москві, на вулиці Герцена знаходиться одна з найавторитетніших консерваторій країни. Увійшовши всередину, абсолютно несподівано потрапляєш в музей, де на стінах – портрети великих композиторів, артистів, де зібрані авторські записи творів, а у виставкових вітринах – костюми перших російських оперних виконавців ролей.
Відкривши двері з табличкою «Зал звукозапису», ми опиняємося в маленькій напівтемній кімнатці. І раптом відбувається диво: ніби розсунулися стіни, і задзвенів поруч голос Царівни Лебеді. Це голос відомої всьому світу російської оперної співачки А. В. Нежданової, І знову диво! Прозвучали під пальцями знаменитого американського піаніста Вана Клиберна рояль змушує нас пережити радість, вселяє бадьорість, дивує і вражає віртуозністю виконання. Тут можна почути голоси Ф. В. Шаляпіна і JI. Ст. Собінова, фортепіанну музику у виконанні А. Рубінштейна, Е. Гілельса, С. Ріхтера.
Труби органу
У Великому залі увагу привертають труби органу, що піднімаються по всій ширині сцени від підлоги до стелі. Орган був колись обов’язковим інструментом в католицькій церкві.
Видатний композитор Йоганн Себастьян Бах складав для богослужінь і сам грав на органі, супроводжуючи спів церковного хору. Його колеги кажуть, що геній Баха обігнав композиторів на кілька століть уперед, У великих класах, розташованих у світлих просторих коридорах, постійно йдуть заняття. З-за дверей доносяться звуки різних музичних інструментів, чоловічі й жіночі голоси. Тут, як у багатьох інших навчальних закладах, студенти отримують вищу музичну освіту, опановують виконавською майстерністю, вокальним або інструментальним.
