Пиши п’яним, редактируй тверезим.
(Ернест Хемінгуей)
Ця стаття писалася в тверезому стані, тому на редагування у автора не було жодних шансів. Хемінгуей фігурує тут неспроста, адже саме цей коктейль стоїть на другому місці після дайкірі в улюблених напоях всіма улюбленого письменника. Що ж, поговоримо сьогодні про мохіто – напої літа, Куби й усього животворящого…
Є декілька версій походження слова «мохіто». Одна говорить, що воно походить від іспанського слова mojo (мохо) – так кубинці і канарці називають соус, до складу якого входять олія, часник, перець, зелень і лимонний сік. Але нам до душі друга версія, де стверджується, що «Mojito» — це похідне слово від іспанського «Mojadito» – «злегка вологий». Вологий звучить краще, сексуальніше, чи що.
За однією з версій, коктейль мохіто був зачатий піратами (вибачайте). Був такий пірат Френсіс Дрейк, який служив флібустьєром на британському флоті. Коротше, плавав він собі по Карибському морю з усією своєю братією – небагато-немало з півсотні кораблів. Грабував, громив, вбивав, загалом, веселився, як міг. Тоді з прісною водою у моряків не дуже було – вона швидко псувалася, і тоді Дрейк додумався взяти на борт замість води ром. Команда особливо не засмутилася, але сьорбати ром просто так було важкувато, треба ж було трудитися на благо піратської громади. Ось вони і придумали розбавляти напій соком лайма і м’ятою, щоб хоч якось пом’якшити смак жорсткого на той час рома.
А ще в мемуарах Джона Девіса згадується якийсь коктейль «М’ятний джулеп» (1803 рік), який був досить поширеним в країнах Південної Америки. Там, правда використовувався бренді, а потім бурбон, але можливо кубинці перейняли рецепт і замінили бренді на ром. У будь-якому випадку, мохіто – істинно кубинський коктейль.
Сама ж правдива версія свідчить, що перший мохіто в його сьогоднішньому вигляді був приготований в 1942 році на Кубі, а точніше в столиці – Гавані. Сталося це у барі La Bodeguita del Medio, який був заснований сімейством Мартінез. По сій день цей бар радує своїх відвідувачів чудовим мохіто – саме там вперше його і спробував старий Хем, а ще там висять роботи фотографа Адрианиса Родрігеса, якому напій теж припав до душі. Свою славу мохіто отримав в 80-х у США, а потім ще увійшов до барної карти Міжнародної Асоціації Барменом. Класичний рецепт, на нашу думку, є найбільш адекватним з того, що є.
Рецепт коктейлю Mojito (лонг-дрінк, мадл)
Подається коктейль в хайболе (з товстими стінками або граніт 320 і більше).
Інгредієнти:
- 40 мл білого кубинського рому;
- 30 мл соку лайма;
- 6 листочків м’яти;
- 2 чайні ложки тростинного цукру;
- содова або газована вода.
Приготування:
- в келиху з цукром і соком лайма розім’яти мадлер листочки м’яти;
- додати трохи содової і доверху наповнити келих крашем (подрібненим льодом);
- додати ром і долити доверху содову;
- акуратно перемішати коктейль барною ложкою, піднімаючи притиснуту м’яту догори;
- досипати краш;
- прикрасити келих гілочкою м’яти і часточкою лайма.
Поради по приготуванню:
- використовуйте тільки свіжу м’яту, бажано не з бабусиного городу – в маркетах продається гарна і духмяна м’ята з Ізраїлю, але вона дорога;
- ром бажано кубинський: Havana Club – в ідеалі, Ron Varadero – в інших випадках, Bacardi (Пуерто-Ріко) – у гіршому;
- краще всього використовувати саме сік лайма, а не тиснути часточки прямо в бокалі – цедра віддає неприємну гіркоту;
- м’яту сильно тиснути не треба: по-перше – дасть гіркоту, по-друге – дрібні шматочки будуть засмічувати трубочку, тиснути треба саме листочки – стебла дають трав’яний присмак.
Не бійтеся експериментувати. Варіантів приготування маса. У закладах, правда, грішать і грішать критично. Дуже рідко можна зустріти дійсно стоїть мохіто. З вищевикладеного рецептом, як правило, ні хто у нас не готує – це кубинська фішка. У нас обов’язково лайм подавлять в склянці, замість цукру увіллють цукровий сироп, а замість содової втулять спрайт або тонік. Але є заклади, де ще залишилася частка совісті. У Харкові, нормальний мохіто можна спробувати в мережі кав’ярень ” Кофеїн – ізраїльська м’ята, багато лайма, тростинний цукор, Havana Club і вода Нарзан (так принаймні було), правда ще сироп цукровий додавали, але можна попросити зробити без нього.
Для тез, хто не вживає або за кермом, раджу скуштувати безалкогольний мохіто – приготування той же, тільки ром не додавайте. Безалкогольний варіант чудово тонізує і вгамує спрагу влітку.
Також хочемо вам запропонувати приготувати домашній мохіто, за нашески, в баночці.
Мохіто в домашніх умовах (мадл)
Подається в звичайній пів-літровій банці з кришкою або без неї.
Інгредієнти:
- 100 мл білого кубинського рому;
- 30 мл цукрового сиропу;
- 200 мл содової;
- 100 г лайма;
- 10 г м’яти.
Приготування:
- у банку розім’яти з соком одного лайма і цукровим сиропом 15 листя м’яти;
- додати в банку 3 гуртка лайма і наповнити її льодом;
- додати ром і долити доверху содову;
- акуратно перемішати коктейль барною ложкою, піднімаючи притиснуту м’яту догори;
- досипати лід;
- прикрасити гілочкою м’яти і гуртком лайма;
- однієї такої порції цілком вистачить на 2 людини.
Коктейль мохіто твердо тримається на перших позиціях у рейтингу класичних напоїв. Він бадьорить, освіжає, але при деякій кількості може і п’янити. На жаль, сьогодні його сильно «опопсили», споганили, перетворили справжню коктейльну «ікону» на жалюгідну пародію, почавши заливати щось хімічне у банки і продавати під виглядом «класики». Комерція… То ж стало і з Те Коллінзом, то ж чекало Маргариту за рогом. Приготуйте справжній, класичний мохіто і ви зрозумієте, про що ми пишемо!
