Хронологічно точно і авторськи конкретно визначити походження моди складати з алкогольних напоїв оригінальні композиції неможливо. Одне більш або менш вірогідно — це те, що в 17 столітті розбавлений алкоголь, приправлений фруктами і спеціями, стали гріти і вживати гарячим в більшості європейських країн, називаючи ароматний — глінтвейном, міцний — грогом, паруючий — пуншем. Об’єднує їх одне — вживають тільки в холодну пору року (для зігріву).
Лютий 2012 року дійсно лютий, як його називають в Україні, просто шепоче: зігрійся з морозу особливо чим-небудь гаряченького, а не просто міцним. Хоча мудру міру і в такий мороз ніхто не відміняв.
Початковим в списку гарячих напоїв вважається пунш, який отримав свою популярність в давнину на базарах і маскарадах холодної восени і взимку.
А ось грог і глінтвейн оформилися пізніше як похідне від пуншу, розрізняючись алкогольної основою: червоним вином — глінтвейн, ромом, коньяком або горілкою — грог.
Гарячі алкогольні напої мають десертне призначення — їх подають після обіду, або разом з десертом.
Особливої труднощі приготування пуншу не представляє, але є дуже важливі акценти. Перше — не виливати гарячу воду в ром або коньяк — улетучатся ароматичні і ефірні компоненти. Перш розчинити в гарячій, але не киплячій воді цукор, а слідом, будь ласка, вливайте вашу алкогольну складову (коньяк, ром,горілка). Друге — складений напій підігрівають не більше, ніж до 60-70 градусів (до появи парової димки).
Третьою особливістю є посуд для пиття. Це високі з жароміцного скла келихи або гуртки з кераміки, щоб пунш не остигав швидко і не втрачав свою ароматичну родзинку післясмаку.
Нам здається, що пити пунш при свічках біля каміна в будь-який, тим більш інтимній компанії — це романтично та незабутньо.
