Зміст:

  • Причини гострого пієлонефриту
  • Симптоми гострого пієлонефриту
  • Діагностика гострого пієлонефриту
  • Лікування гострого пієлонефриту

Пієлонефрит (від грец. ?????? – балію, корито; ?????? – нирка) – це неспецифічний гнійний запальний процес, переважно бактеріальної етіології, що вражає інтерстиціальну (проміжну) ниркову тканину і чашково-мискової системи нирки: ниркову балію (пієліт), чашечки і паренхіми нирки. Докладно про пієлонефриті ви можете почитати в статті «Пієлонефрит».

У всіх вікових групах пієлонефрит залишається найбільш частим захворюванням нирок, при цьому представниці слабкої статі хворіють пієлонефритом в 6 разів частіше, ніж чоловіки.

Гострий пієлонефритПеребіг захворювання може мати три можливих варіанти: гострий, хронічний або хронічний з загостренням. Існують і інші класифікації пієлонефриту, що розділяють його на

  • односторонній і двосторонній – за кількістю уражених нирок;
  • первинний і вторинний – за умовами виникнення;
  • необструктивний і обструктивний – станом прохідності сечовивідних шляхів і т. д.

Причини гострого пієлонефриту

Групу ризику гострого пієлонефриту складають наступні категорії пацієнтів:

  • діти у віці до 7 років, у яких хвороба зумовлена анатомічними особливостями розвитку;
  • молоді жінки у віці 18-30 років, у яких захворювання пов’язане з початком статевого життя, з вагітністю, пологами;
  • чоловіки літнього віку, які страждають аденомою передміхурової залози;
  • пацієнти, що страждають сечокам’яною хворобою, частими нападами ниркової коліки і т. д.

В цілому для гострого пієлонефриту немає певного специфічного збудника. Хвороба може виникнути із-за різних проблем з імунною системою, внаслідок якихось ендокринних, хронічних, гінекологічних захворювань. Ці захворювання і стани можуть призвести до порушення відтоку сечі з нирки – в ній починають розмножуватися мікроорганізми, що тягне за собою морфологічні зміни нирок – виникнення в проміжній тканині гнійних вогнищ.

до змісту ?

Симптоми гострого пієлонефриту

Симптоми гострого пієлонефриту умовно поділяють на загальні і місцеві:

1. Загальні симптоми:

  • озноб і переміжна висока лихоманка (температура тіла підвищується до 38-39 °C);
  • зневоднення організму, що викликає сильну спрагу;
  • підвищена пітливість;
  • симптоми інтоксикації: головний біль, нездужання, підвищена втомлюваність;
  • прояви диспепсії: зниження апетиту, діарея, болі в животі, нудота, блювання.

2. Місцеві симптоми:

  • тупі ниючі болі в попереку, інтенсивність яких поступово наростає, особливо при русі і пальпації;
  • прискорене і досить хворобливе сечовипускання, що сигналізує про виникнення ускладнень: циститу і уретриту;
  • позитивний симптом Пастернацького – біль при постукуванні в області попереку;
  • іноді – напруга м’язів черевної стінки на боці ураження;
  • на 3-5 добу – болючий інфільтрат в області нирки, тобто скупчення в тканинах клітинних елементів з домішкою крові і лімфи.

до змісту ?

Діагностика гострого пієлонефриту

Постановці діагнозу «гострий пієлонефрит» повинен передувати детальний опитування хворого щодо змін самопочуття, динаміки симптомів та їх характеру, а також перенесених раніше гнійних або інфекційних захворювань, особливо захворювань статевих органів та сечовивідних шляхів. На підставі даних опитування визначається вид пієлонефриту.

Потім хворий проходить комплексне обстеження:

  • Загальний аналіз сечі. У разі гострого пієлонефриту аналіз показує пиурию, незначну протеїнурію і наявність бактерій, в окремих випадках – мікрогематурії.
  • Дослідження сечі за Аддису-Коковському, по Нечипоренко та за Амбюрже показують переважання над еритроцитами кількості лейкоцитів (з превалюванням нейтрофілів), а також присутність бактерій (50000-100000 та більше мікробних тіл на 1 мл сечі). Потім проводиться посів сечі на живильне середовище, щоб уточнити вид бактерій і з’ясувати їх чутливість до антибіотиків.
  • Загальний аналіз крові показує підвищення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз та зсув лейкоцитарної формули вліво.
  • Ультразвукове дослідження нирок – з метою виявити розширення ниркових мисок і ділянки ущільнень у неоднорідній ниркової тканини.
  • Комп’ютерна томографія – при необхідності диференційної діагностики карбункула з пухлиною в нирці.
  • В окремих випадках застосовуються й інші методи діагностики: радіонуклідні (урографія, сцинтиграфія) і гістологічний (біопсія ниркової тканини).

    до змісту ?

    Лікування гострого пієлонефриту

    У випадку прояву загальних і місцевих симптомів гострого пієлонефриту необхідно без зволікання звертатися за медичною допомогою, у тому числі викликати «швидку». Несвоєчасно розпочате лікування вже може не запобігти таких ускладнень, як сепсис, гостра ниркова недостатність, хронічний пієлонефрит і ін

    Лікування гострого пієлонефриту проводиться стаціонарно, із складанням історії хвороби. Хворому показаний постільний режим до самого закінчення лихоманки, щадна дієта і терапія медикаментами.

    Дієта при гострому пієлонефриті передбачає прийом легкозасвоюваній їжі, багатої вуглеводами (борошняні легкі страви, пудинги, фрукти), різних кисломолочних продуктів, виключення гострих страв, продуктів, що містять екстрактивні речовини (цибуля, часник, кріп і ін). Напої (соки, морси) має становити 2-3 літри рідини на добу, якщо відтік сечі залишається в нормі. См. детальніше «Дієта при пієлонефриті».

    Медикаментозна терапія передбачає прийом антибактеріальних засобів з широким спектром дії, а також з урахуванням чутливості бактерій, що викликали гострий пієлонефрит.

    Лікування антибіотиками може супроводжуватися прийомом уросептиків – антибактеріальних ліків, також борються зі збудниками хвороби. Хворому призначаються вітаміни і при необхідності – імунокоригуючі кошти.

    Якщо перебіг захворювання важкий і супроводжується загальною інтоксикацією, призначається дезінтоксикаційна терапія, яка передбачає внутрішньовенне введення полііонних розчинів, діуретиків; також пацієнтові може бути призначений гемодіаліз – метод внепочечного очищення крові від знаходяться в ній речовин з допомогою спеціальної гемодиализной мембрани, а також плазмоферез – видалення з крові частини плазми, що містить токсичні та метаболічні компоненти, через спеціальний апарат.

    У разі утворення В нирках значних гнійних вогнищ і утрудненні відтоку сечі лікарі можуть вдатися до хірургічного лікування. А затухання гострого процесу «зазначається» призначенням фітотерапії – лікування за допомогою відварів і настоїв трав, що володіють сечогінною, антимікробну та протизапальним ефектами.

    Якщо лікування побудовано правильно, загальні симптоми гострого пієлонефриту купіруються протягом кількох днів, однак антибактеріальна терапія з періодичною заміною коштів повинна тривати ще не менше місяця.

    Важливо розуміти, що гострий пієлонефрит не проходить безслідно. Уражені одного разу, нирки і надалі будуть нагадувати про себе», що в підсумку може призвести до ниркової недостатності. Тому самолікування і «недолечение» при гострому пієлонефриті може погіршити стан хворого і привести до серйозних ускладнень. Лікування захворювання здатне забезпечити повну перемогу над ним, але для цього потрібен час, терпіння і суворе дотримання всіх приписів лікаря.

    -->
    Соц закладки
    Соц закладки