Гіпертрофічна кардіоміопатія: симптоми захворювання і принципи лікування

Зміст

  • Види і форми
  • Симптоматика хвороби
  • Методи діагностики
  • Лікування хвороби

Гіпертрофічна кардіоміопатія – це серцеве захворювання, при якому відзначається потовщення міокарда лівого шлуночка. Зазвичай зміни спостерігаються саме тут, правий шлуночок втягується у процес набагато рідше.

В результаті гіпертрофії ЛШ його внутрішній об’єм зменшується, відповідно, стає менше і кількість перекачується серцем крові. Це провокує порушення серцевого ритму, що проявляється численними симптомами.

Цікаво! Якщо говорити про поширеність захворювання, то воно діагностується в одному з 500 випадків. Практично у всіх пацієнтів спостерігається спадкова схильність до цього недугу.

Види і форми хвороби

Гіпертрофічна кардіоміопатія: симптоми захворювання і принципи лікування

Особливості захворювання

Якщо говорити про форми хвороби, то всього їх виділяють дві. Вони залежать від симетричності гіпертрофії:

  • симетрична – потовщення обох стінок ЛШ. Воно може супроводжуватися і гипертрофическими патологіями в ПЗ;
  • асиметрична – тут спостерігається потовщення певної частини міжшлуночкової перегородки.

Залежно від перешкод кровотоку, ускладнюють переміщення крові з ЛШ в аорту, виділяють такі види захворювання:

  • обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія – відрізняється потовщенням міжшлуночкової перегородки, провокуючим утруднений струм крові;
  • необструктивний гіпертрофічна кардіоміопатія – характеризується повною відсутністю перешкод нормальному кровотоку.

Також існує класифікація ГКМП в залежності від її причини. Якщо останню встановити не вдалося, йдеться про первинній формі хвороби, її називають ідіопатичною. Якщо ж розвинулася на фоні артеріальної гіпертензії, хвороба іншого типу, її називають вторинною.

Клінічна картина

Ускладнюється ситуація тим, що на самому початку свого розвитку захворювання протікає безсимптомно. Зазвичай перші його ознаки починають проявлятися у пацієнтів у віці 22-35 років. До основних симптомів гіпертрофічній кардіоміопатії відносять:

  • задишка – спочатку утруднене дихання відзначається тільки після значних фізичних навантажень. З часом воно починає спостерігатися навіть після легкої роботи. Може розвиватися навіть у стані спокою. Часто люди відзначають появу задишки при зміні положення тіла на вертикальне. У цьому випадку зменшується приплив крові до серця;
  • запаморочення – вони часто можуть призводити навіть до непритомності. Причиною такого стану стає менший об’єм крові, що надходить в аорту. Як наслідок, недостатній кровообіг в головному мозку. Часто трапляються запаморочення при переході людини у вертикальне положення;
  • больові відчуття в області серця – вони спровоковані недостатнім кровопостачанням серця, а також кисневим голодуванням. Внаслідок цього, серцевий м’яз не здатна повністю розслабитися;
  • відчуття різкого підвищення або уповільнення пульсу.

Подібні симптоми можуть бути проявом багатьох серцевих захворювань. Але, в будь-якому випадку, при їх появі слід якомога швидше звернутися до кардіолога.

Діагностика захворювання

Для того, щоб поставити правильний діагноз, що забезпечує успішне лікування, лікар повинен направити пацієнта на діагностику. Її програма досить велика, включає наступні етапи:

  • збір анамнезу, вивчення скарг;
  • фізикальний огляд людини;
  • розгорнуті аналізи крові та сечі;
  • електрокардіографія та холтерівське моніторування;
  • рентгенографія грудної клітки;
  • ехокардіографія;
  • спеціальна КТ;
  • МРТ.
  • При наявності відповідних показань, можуть проводитися і додаткові дослідження, що дозволяють отримати більш повне інформування про стан здоров’я людини.

    Як проходить лікування

    Гіпертрофічна кардіоміопатія: симптоми захворювання і принципи лікування

    Основи терапії

    Лікування гіпертрофічної кардіоміопатії спочатку буде полягати в прийомі лікарських препаратів. Це такі групи як:

    • бета-адреноблокатори – допомагають стабілізувати артеріальний тиск та нормалізувати ЧСС. Вони знижують потребу серця в кисні;
    • антагоністи кальцію стимулюють кровообіг, забезпечуючи приплив до серця достатньої кількості крові, а відповідно, краще постачання його киснем;
    • препарати, призначені для лікування тромбоемболії або профілактики її появи.

    Важливо! Всі препарати, які призначає пацієнтові, володіють досить високою ефективністю. Розпочинати прийом слід з мінімальних доз. При цьому ліки підбираються для кожної людини окремо, в залежності від індивідуальних особливостей його стану.

    Якщо медикаментозне лікування виявилося малоефективним, здоров’я людини знаходиться під загрозою, йому буде рекомендовано хірургічне втручання. Воно проводиться декількома способами:

  • миотомия – така операція не надто складна. Вона проводиться на відкритому серці. В ході її виконання видаляється ділянку міжшлуночкової перегородки;
  • етанолова абляція – вона спрямована на зменшення товщини міжшлуночкової перегородки. В ході проведення операції в неї вводять розчин медичного спирту. Він провокує загибель окремих клітин. Через деякий час на місці їх знаходження з’являється рубець. Товщина перегородки зменшується;
  • ресинхронизирующая терапія – полягає у встановленні спеціального трикамерного електростимулятора. Він дозволяє відновити порушену внутрисердечную провідність;
  • імплантація кардіовертера-дефібрилятора – це невеликий прилад, який встановлюється під шкірою людини. Він постійно контролює ЧСС. При виникненні загрози для життя пристосування виробляє електричний удар, який відновлює нормальну роботу серця.
  • Що стосується прогнозів виживання, то середня тривалість життя людей з гіпертрофічною кардіоміопатією залежить від безлічі супутніх факторів. Це не тільки правильність підбору тактики лікування, але і стадія захворювання, наявність супутніх хвороб, а також вік пацієнта, професіоналізм лікарів.

    Поділитися з друзями:
    Відповіді на питання