Які емоції у вас викликає зів’ялий після дня народження букет троянд у кришталевій вазі або цибулиння на кухонному столі? Є умільці, для яких такі відходи – бажана знахідка.
Флористика – як вона є
Ці люди займаються флористикою – рідкісним і прекрасним мистецтвом складання композицій із засушених рослин. Створеним українськими жінками картин зі скарбів полів і лісів немає аналогів у всьому світі! Прості на перший погляд пелюстки на очах перетворюються в пейзажі і портрети. При цьому прагнуть оволодіти секретами майстерності стає все більше, адже флористика – заняття, яке під силу кожному.
-
Бузок з часнику і човен з банана
– Все дуже просто, – каже відомий флорист Тетяна, приклеюючи до паперу черговий пелюстка ірису. Пелюстка до пелюстці. Але оп! На звичайному альбомному листку народжується Прекрасна Дама. Пробую сама – виходить якось криво, залишки клею вилазять за контури квітки.
– Кілька уроків, і все вийде, – обнадіює Тетяна, займаючись наступною картиною – пейзажем в українському стилі. Відбуваються незбагненні чудеса: з часниковою лушпиння виходить травнева бузок, з пелюстки конвалії – весела галявина, а з бананової шкірки – човник. Тетяна захопилася створенням композицій з природного матеріалу 10 років тому, коли доля звела її з обдарованим майстром.
Зараз у Тетяни виробився особливий оригінальний стиль. А тяга до пелюсткам і всьому зеленому у нашої сучасниці проявилася ще в дитинстві: її покійний батько, поет і журналіст Ілля Бердник, в свій час посадив у дворі будинку, де мешкала дружна сім’я, розкішний фруктовий сад. З-за великої кількості квітучих дерев це місце навіть називали «пливуть кораблем». «Я дуже любила малювати, – згадує Тетяна. – Але так склалося, що спеціальної художньої освіти я не отримала. Зате флористика стала моїм шляхом до творчості».
На сайті Тетяни ви можете більш детально познайомитися з усіма її уроками і роботами.
Схожим шляхом пішла і Лариса, адміністратор за професією і художник за покликанням. Із звичайної соломи вона відтворює шедеври української архітектури. На її барельєфах (власний винахід майстрині: в Україні об’ємні картини з такого крихкого матеріалу, крім неї, ніхто не робить!) – зниклі дерев’яні церкви, збудовані без єдиного цвяха, якими колись був багатий наш край.
– Моя мама вчила мене в дитинстві: «Даруй мені тільки створені своїми руками подарунки», – згадує Лариса. – В юності я записалася на курси народної творчості і зробила для мами солом’яного дракончика. А потім мені потрапила листівка з однієї дерев’яної церкви… Це і стало початком мого захоплення. Ідеї для робіт шукати непросто. Адже таких будівель в нашій країні залишилося дуже небагато, останнє моє відкриття – дерев’яна церква в Новомосковську Дніпропетровської області. А матеріал для моїх барельєфів – це вівсяна, пшенична, ячмінна, житня солома, яка залишається після осінньої жнив.
-
Щастя пахне квітами
Композиції із засушених рослин складають у багатьох країнах, але це мало відрізняється від звичайного гербарію: на картонку приклеюється квітку і виходить… все той же квітка. Створювати з рослин фантазійні картини навчилися тільки в нашій країні. В цьому і полягає основна особливість «національної флористики». Однак крім краси та унікальності, у цього мистецтва є й інший підтекст. Як відомо, після довгих років сімейного життя відносини між подружжям можуть зайти в глухий кут. Але тільки не в тих, хто має спільне хобі. Так, Уляна і Василь складають пейзажі рідного Закарпаття в чотири руки: він клеїть, вона випалює по дереву. Майстри нерозлучні вже багато років.
– Спочатку захопилася флористикою я, потім «заразила» своєю пристрастю до картин з природного матеріалу Василя, – розповідає Уляна. – Тепер ми обидва – фанати рослинного світу. І знаєте, у нас немає проблем з подарунками для знайомих: запрошуючи нас у гості, друзі чекають від нас нової картини.
А чоловік балерини Ольги сам не займається флористикою, але активно допомагає своїй дружині.
– Уявіть ситуацію: година ночі, діти сплять, а ми з Віктором на кухні квіточки перебираємо – волошки, іван-чай, – сміється Оля. – Адже нам необхідно висипатися, щоб добре виглядати на представленні: мій чоловік – теж танцюрист цирку. Ну не божевільні ми обидва?
Виявляється, не божевільні, а мудреці. «Коли двох пов’язує спільне цікаву справу, всі негаразди побуту відходять на другий план, – коментує ситуацію психолог.
-Пам’ятаєте пісню: «Наша ніжність і наша дружба сильніше пристрасті?» Мабуть, флористика для цих подружжя – міцні узи».
-
Тримай мене, соломинка!
Є люди, для яких квіти – це «ниточки надії». Так, киянка Людмила з різнокольорових пелюсток робить нахохлившихся горобчиків та інших пернатих. Вже багато років жінка прикута до ліжка, але не втрачає віру в себе. «Я обов’язково буду ходити!» – немов говорить вона, «малюючи» нову птицю. І ми віримо разом з нею… А Ірині медики заборонили підніматися в гори – її організм не переносить розрідженого повітря. Однак відважна флористика кожне літо підіймається на гірські вершини – адже тільки там ростуть рідкісні рослини, яких не зустріти внизу і які так потрібні для її картин. Роботи Ірини – неповторні прикраси багатьох колективних виставок флористів.
Рятують рослини і страждає хворобою серця Олену, яка робить дуже тонкі, випромінюють позитивну енергетику пейзажі. «Коли я складаю нову картину, відчуваю себе потрібною суспільству», – говорить вона. Але, мабуть, від чого повністю зцілює флористика – так це від нудьги і самотності. «Руки у нас зайняті, але мови-то вільні, – рас розповідає Тетяна, – Ми ділимося новинами, допомагаємо один одному вирішувати життєві проблеми. Зборів на моїх курсах – це особливий жіночий клуб, де добре кожному».
-
Цілюща заняття
Флористика допомагає позбавлятися від стресів. Вже через 15-20 хвилин такої роботи нормалізується тиск, проходить втома, роздратованість, все неприємне відходить на другий план. Якщо повісити створену руками квіткову картинку над робочим столом, де будуть відпочивати від напруженої праці. Так що флористика – не тільки свого роду медитація, але і дуже ефективні ліки!
На відео – унікальні роботи виконані з того, що дала природа, без використання фарб:
