Загальні відомості
Сьогодні, шановні читачі блогу «Рецепти народної медицини» ми з вами ознайомимося з захворюванням ендокардит.
Всі ми знаємо, що у серця є три оболонки: перша-зовнішня (перикард), друга-середня (міокард) і третя-внутрішня (эндокард).
Коли по тим чи іншим причинам уражається внутрішня оболонка, ми маємо справу з ендокардитом.
Етіологія і механізм розвитку (передачі інфекції)
Запалення ендокарда виникає при попаданні струмом крові хвороботворних мікроорганізмів на фоні різних хворобливих станів, в процесі хірургічних операцій і втручань, до яких відносяться внутрішньовенні ін’єкції, катетеризація серця або судин, видалення хворого зуба та інше.
Найбільший ризик розвитку ендокардиту спостерігається у пацієнтів з ослабленим імунітетом при наявності вогнищ хронічних інфекційних захворювань (наприклад, фурункульоз, тонзиліт, пієлонефрит тощо).
В даний час лікарі офіційної медицини вважають, що основними причинами виникнення ендокардиту є ревматизм і сепсис, коли в організмі має місце генералізована інфекція.
Як зазначено вище, розвиток інфекційного ендокардиту відбувається після порушення цілісності шкірних покривів і слизових оболонок під час операцій або інших маніпуляцій.
Наприклад, при видаленні каріозного зуба бактеріальна інфекція (зазвичай стрептококова) служить основною причиною виникнення ендокардиту. Медична практика показала, що операції в носі і видалення мигдалин завжди супроводжує стрептококова інфекція.
Крім стрептококів збудниками ендокардиту можуть бути ентерококи і стафілококи. Патогенний мікроорганізм током крові надходить до серця і осідає на поверхні стулок клапанів серця, утворюючи при цьому розростання (вегетації).
Уражені клапани покриваються виразками і деформуються. Встановлено, що найчастіше пошкоджуються мітральний і аортальний клапани, набагато рідше – легеневої або тристулковий.
При масивному пошкодженні клапана, останній змикаються не повністю, і розвивається порок серця з серцево-судинною недостатністю.
Порок серця при ендокардиті – не єдине ускладнення, є більш серйозні наслідки, коли елементи мікробної вегетації, відриваючись від ендокарда, кров’ю переносяться по всьому організму і можуть закупорити великі судини внутрішніх органів (серця, нирок, головного мозку, селезінки, легенів).
Симптоми
Ендокардит, як правило, починається з лихоманки: температура тіла піднімається до 39-40?С. У хворого лихоманка, пітливість, він скаржиться болі в м’язах, а також в суглобах.
На шкірі з’являється дрібна висипка, а на підошвах стоп і долонях – невеликі вузлики темно-червоного кольору. Їх поява пояснюється порушенням кровотоку в артеріолах і капілярах, які отримали назву вузлики Ослера.
При формуванні пороку серця у хворого з’являються задишка і перебої в роботі серця (аритмія і тахікардія). На фоні загальної інтоксикації організму у хворого відзначається схуднення аж до кахексії.
Головний симптом ендокардиту – систолічний шум серця, який прослуховується лікарем при обстеженні хворого.
Діагностика
Для підтвердження діагнозу лікар, крім збору клінічних даних та скарг, проводить ультразвукове дослідження серця (тобто, ехокардіографію).
Цей метод обстеження дозволяє достовірно визначити присутність мікробних розростань, ступінь пошкодження клапанів та наявність пороку.
Деякі зміни при ендокардиті можуть показати електрокардіограма і рентгенівське дослідження серця. Аналіз крові вказує на типові ознаки запального процесу: високі показники швидкості осідання еритроцитів (скорочено ШОЕ), збільшення лейкоцитів (лейкоцитоз).
На останньому етапі діагностики лікар направить матеріал (посіви крові) для визначення виду збудника ендокардиту. Дослідження проводяться, як мінімум, двічі.
Консервативна терапія
Лікування ендокардиту комплексне, яке включає в себе такі завдання: пригнічення росту і розмноження збудника інфекції, видалення мікробних вегетацій на клапанах серця, коригування утворився пороку серця за допомогою хірургічного втручання.
Антибіотики призначають, як правило, індивідуально з урахуванням результату дослідження посіву крові і виділеного бактеріального агента. Тобто, враховується чутливість до бактеріальної інфекції.
Рецепти народної медицини
При ендокардиті успішно використовуються ті ж народні засоби, які ефективні при серцевій недостатності.
Найбільш ефективними вважаються такі лікарські рослини: адоніс весняний, рододендрон золотистий і наперстянка іржава.
У всіх зазначених вище трав є загальна властивість – вони урежают число серцевих скорочень (ЧСС) з одночасним посиленням скоротливої здатності м’яза.
Однак є і відмінності: наприклад, рододендрон за цими показниками самий сильний і так само, як наперстянка не значно впливає на рівень артеріального тиску.
Разом з тим, рододендрон має протипоказання – його не можуть приймати хворі із захворюваннями органів сечовивідної системи, некрозом будь-яких тканин, характерного для цукрового діабету.
Як наперстянку, так і рододендрон не призначають особам, які страждають уповільненим ритмом серцевих скорочень (брадикардією) або миготливою аритмією серця. Ці трави здатні накопичуватися в організмі і можуть викликати з часом токсикоз.
З огляду на сказаного, через 2 (3) місяці прийому цих трав рекомендується зробити перерву і змінити їх на глід або адоніс. Повертатися до них буде можливо не раніше, ніж через 1-2 місяців.
Адоніс весняний теж ефективний і має ті ж дії, але менш виражені і без перерахованих вище протипоказань. Рослина підходить і для хворих ендокардитом і супутніми захворюваннями нирок. Причому його можна застосовувати достатньо довго.
Препарати з усіх названих трав готують однаково. При необхідності застосовуються настої або настоянки. Лікувальна сировина – сухе листя рододендрона або трав адоніса і наперстянки.
Лікувальний настій
Одну столову ложку сухої сировини заливаємо склянкою окропу на одну годину. Хворому даємо пити по столовій ложці 2 (можна і 3) рази на день, незалежно від того, коли він приймає їжу.
Спиртова настоянка
Наполягаємо при кімнатній температурі протягом двох тижнів 4 ст. ложки сухого листя (трави) в склянці горілки якісного виробника. Приймати щодня по 20-30 крапель, доданих у ? склянки води два або три рази на добу.
Між іншим, готову настоянку горицвіту весняного можна придбати в будь-якій аптеці, вона називається кардиозид.
Профілактика
Для запобігання ендокардиту треба уникати надмірних фізичних навантажень і прагнути до зміцнення імунітету. Ми повинні пам’ятати, що будь-хронічний осередок інфекції служить потенційним ризиком виникнення ендокардиту.
Тому не затримуйтеся з лікуванням навіть таких самих простих (елементарних) інфекцій, як карієс зубів, хронічний тонзиліт, ларингіт, трахеїт або синусит. Це особливо важливо пам’ятати тим хворим, у яких в анамнезі присутній порок серця.
Пацієнти з хронічними захворюваннями серця і штучними клапанами необхідно знаходитися на постійному диспансерному обліку з наглядом у лікаря, щоб не допустіть розвиток ендокардиту. Вони вважаються пацієнтами групи ризику.
Пацієнтам, які входять у групу ризику, з вогнищами хронічної інфекції призначають антибіотики після будь-якого медичного втручання, пов’язаного з порушенням цілісності тканин (гемодіаліз, видалення мигдалин, зубів, аденоїдів, катетеризація сечового міхура, різні ендоскопічні процедури).
Народний засіб для профілактики
Вітамінний напій
Візьміть одну столову ложку сухої подрібненої кори осики, яка зібрана ранньою весною, залийте її 500 мл окропу, поставте на слабкий вогонь і варіть п’ятнадцять хвилин.
Зніміть з вогню і залиште охолоджуватися півгодини. Після цього процідіть через шар марлі. Щоб зробити відвар більш цілющим, ви можете додати трохи натурального меду (половинку їдальні ложки). Пийте по півсклянки вітамінного напою до їди вранці і вечорами.
Закінчуючи статтю, прошу залишити коментар по темі. Будьте здорові, бережи вас Бог!
Джерело: автор д. м. н. Т. В. Мітрохіна, ЗОЖ №23, грудень, 2015 р.
