Догляд за городом у серпні вересні
Останній місяць літа завдає чимало клопоту землевласникам. Адже в цей час іде прибирання багатьох культур, закладка на зберігання і заготівля їх про запас.
 
Слід поквапитися, щоб все зробити своєчасно ще й тому, що в середині серпня настає період холодних рос. Вони викликають хвороба — захворювання, із-за якого може сильно постраждати урожай пасльонових культур: картоплі, перцю, баклажанів, фізалісу і особливо томатів. Якщо ви вирощуєте їх у відкритому грунті — закрийте плівкою на переносних каркасах, а на ніч можливо знадобиться додаткове укриття. У теплицях підтримуйте оптимальний режим температури і вологості, регулярно провітрюйте їх, на ніч і під час дощу закривайте двері та кватирки. Поливи скоротіть до мінімуму. Своєчасно видаляйте хворі листя і плоди. Через кожні два тижні обробляйте рослини мідьвмісними препаратами (бордоська суміш, хлорокис міді) або іншими дозволеними до застосування фунгіцидами: авік сил, дітан, купроксат, оксихом, пеннкоцеб, поліху та ін. А краще використовуйте добовий настій часнику і його сухого листя (100-150 г на 10 л води). Це надійне та екологічно безпечне засіб потрібно застосовувати через кожні два тижні під час росту і навіть знімання зрілих плодів.
 
Для прискорення дозрівання ТОМАТІВ у першій половині серпня прищипують верхівки стебел, щоб зупинити їх зростання, цвітіння і зав’язування нових плодів. Їх обламують (обрізають) над другим листом після останньої квіткової кисті. Продовжують регулярно пасинкувати кущі. У сонячні дні потроху обривають зайве листя по мірі знімання томатів з нижніх кистей, а також з південної сторони теплиці, щоб в неї більше надходило світла. Однак повністю оголювати рослини не можна, листя їм необхідні для зростання і дозрівання плодів.
 
Коли на кущах повністю сформується урожай, в нижній частині стебла на висоті 10 см від землі, роблять поздовжній надріз і вставляють у нього тонкий (0,5 см) кілочок або, взявши обома руками біля основи за головний стебло, потягують його вгору, щоб надірвати коріння. Обидва прийоми дозволяють припинити надходження живильних речовин у рослину, що стимулює визрівання плодів. Томати, дозрілі на кущах, смачніше і корисніше, але в наших кліматичних умовах домогтися цього складно. Краще не ризикувати. Щоб не втратити значну частину врожаю, потрібно прибрати бурі і великі зелені плоди і покласти їх на дозаривание. В теплому приміщенні (20-25 °С) вони почервоніють швидко, в холодному (при 12-15°С) повільно, зате ви продовжите термін їх споживання у свіжому вигляді. Якщо ви все ж запізнилися з прибиранням і температура опускалася до 8°З, терміново зніміть весь урожай, зелені та бурі плоди опустіть на 1 хвилину в гарячу воду (50°С), а потім обсушіть і покладіть на зберігання або терміново переробіть на консервовану продукцію з наступною тепловою обробкою (стерилізація, тушкування, варіння і т. д.).
 
Овочівники-любителі випробували чимало способів додаткового дозрівання томатів. Багато побурілі плоди розкладають на підвіконнях. Світло прискорює дозрівання, але забарвлення плодів при цьому способі виходить нерівномірна. В темному теплому приміщенні процес дозрівання йде повільніше, зате плоди красивіше.
 
Щоб продовжити термін споживання томатів, їх сортують за ступенем стиглості та розміром. Зрілі зберігають при 1-2°С, бурі — при 4-6°С, молочні і зелені— при 12°С, не нижче, інакше вони не дозріють, так і можуть захворіти. Важливо також підтримувати оптимальну вологість (80-90%). У сухому приміщенні плоди будуть зневоднюється, в сирому — хворіють і гниють.
 
У кожен ящик з плодами, призначеними для споживання, додають за кілька зрілих томатів. Виділяється ними газ етилен буде сприяти дозріванню. У цьому випадку їх містять в теплому приміщенні. Якщо потрібно продовжити термін споживання (окремі сорти лежать аж до нового року), томати зберігають у прохолодному (12°С і вище), добре провітрюваному приміщенні. Періодично їх треба перебирати і вибраковувати хворі екземпляри. Кожен ряд (а їх повинно бути не більше 2-3) рекомендують перестилати папером, а ще краще загорнути в неї кожен плід.
 
Деякі овочівники після збору зрілих і великих плодів кущі виривають і підвішують їх у приміщенні (на веранді, в клуні, коморі) вгору корінням на невеликій відстані один від одного для доступу свіжого повітря. Поступово плоди дозріють, не втрачаючи вологості і смаку.
 
СОЛОДКИЙ ПЕРЕЦЬ прибирають у стадії технічної стиглості з кінця червня до осінніх заморозків. Забарвлення плодів зелене, темно – та світло-зелена, кремова. В цей період вони повинні мати типові для даного сорту розмір, форму, характерний перцевий аромат і смакові якості. Чим частіше ви будете знімати плоди, тим більше нових зав’яжеться на кущі і буде вище врожайність. Залежно від сорту і умов вирощування ця культура досягає технічної стиглості за 30-45 днів після утворення зав’язі, а ще через 25-35 днів придбає свою біологічну забарвлення, частіше червону, жовту, рідше чорну та ін.
 
Плоди перцю легко відокремлюються від плодоніжки, їх можна відламувати руками, але краще зрізати ножицями, так як рослини дуже крихкі і їх можна випадково пошкодити. Зібраний урожай складають у невеликі решітчасті ящики, перестилаючи кожен ряд папером, кошики та напіввідкриті поліетиленові мішки до 10 кг. На відміну від томатів солодкі перці зберігаються недовго, 1,5—2 місяці, та й то при строгому дотриманні температурного режиму. Зелені плоди при 8°С і нижче не дозрівають і хворіють, на їх поверхні з’являються довгасті вдавлені тем – но-зелені плями.
 
Фахівці рекомендують до дозрівання зберігати перець за 9-12°С, а через 20 днів знижувати температуру до 0°С, при цьому не можна допускати навіть невеликих її коливань. При мінус 1,5°С плоди Замерзають, а при плюс 1,5°С хворіють сірою гниллю. Тому простіше перець очистити від насіння, порізати, скласти в харчові поліетиленові пакети і зберігати в морозильній камері протягом 6-8 місяців і більше.
 
БАКЛАЖАНИ мають свої особливості догляду. Хоча вони і можуть рости в одній теплиці з томатами і перцями, але їм потрібно більше тепла, а також профілактичні обробки від фитофто – троянда. Крім того, баклажани є улюбленою їжею для колорадського жука, і їх потрібно оберігати від цього шкідника, особливо в молодому віці. Прибирають баклажани так само, як і перці, в стадії технічної стиглості. При цьому без ножа не обійтися, так як плодоніжка у плодів дерев’яниста, а на чашечці у деяких сортів виростають великі і гострі шипи, якими можна поранити руки.
 
У баклажанах містяться ефірні речовини, що надають плодам гостроту і специфічний гіркий присмак. Однак гіркота може бути зумовлена наявністю соланіну, який накопичується в перестиглих плодах. Тому краще баклажани прибирати в стадії технічної стиглості, яка настає через 85— 100 днів після появи сходів у скоростиглих сортів і через 130-115 у пізньостиглих, а біологічна — відповідно через 130 і 160-180 днів.
 
Плоди баклажана залежно від сорту в стадії технічної стиглості мають найчастіше темно-фіолетове забарвлення, а в біологічній — коричневе, буре, коричнево – жовто-бурого, темно-фіолетове. Бувають сорти і гібриди баклажана біло-кремового, зеленого і навіть майже чорного кольору. Більшість сортів прибирають, поки у них є характерний блиск, при перезріванні він зникає. У плівковій теплиці перед настанням заморозків баклажани потрібно додатково вкривати спанбон – будинок або іншими легкими нетканими матеріалами (краще в кілька шарів), так як зниження температури до 5°С може привести до захворювання і навіть загибель рослин.
 
Баклажани заготовляють про запас. Для цього їх маринують, солять, роблять з них ікру і овочеві консерви.

Соц закладки
Соц закладки