Деревна зола — склад і застосування в якості добрива

Зміст:

Властивості деревної золи
Використання деревної золи
Правила внесення добрива
Рідкі підгодівлі золою
Добриво плодоносного саду
Боротьба з шкідниками і хворобами
Без шкідників
Без хвороб

Деревний попіл в якості добрива використовують вже кілька тисячоліть. У ньому містяться найцінніші для рослин макро і мікроелементи, без внесення яких неможливе отримання високих врожаїв.

Зміст

Властивості деревної золи

Попіл не має певного хімічного складу. Склад попелу повністю залежить від того, які рослини спалювалися. Золу можна отримати, спалюючи хвойну і листяну деревину, торф, солому, кизяки, стебла соняшнику — у всіх цих випадках хімічний склад буде різним.

Приблизну загальну формулу золи вивів Менделєєв. Згідно з цією формулою в 100 грамах попелу міститься:

карбонату кальцію — 17 г
силікату кальцію — 16,5 г
сульфату кальцію — 14 г
хлориду кальцію — 12 г
ортофосфата калію — 13 р
карбонату магнію — 4 г
силікату магнію — 4 г
сульфату магнію — 4 г
ортофосфата натрію -15 г
хлориду натрію — 0,5 г

Видно, що хоч зола і вважається переважно калійним добривом, але найбільше в ній саме кальцію. Кальцій особливо потрібен городнім овочів, утворюють об’ємну надземну частину, таким як гарбузове, баштанні. Важливо, що кальцій в золі міститься у вигляді відразу чотирьох сполук: карбонату, силікату, сульфату і хлориду.

Карбонат кальцію підсилює обмінні процеси, граючи роль сполучної ланки при транспортуванні поживних елементів в клітинах. Він незамінний в квітникарстві, так як збільшує розмір і пишність суцвіть. У карбонате кальцію особливо потребують огірки, так як вони ростуть швидше інших овочів.

Силікат кальцію з’єднується з пектином та скріплює клітини, пов’язує їх один з одним. Силікат впливає на засвоєння вітамінів. Особливо «любить» цей елемент ріпчасту цибулю. При нестачі силікатів цибулина розшаровується і сохне, але варто полити цибульні посадки настоєм попелу — ситуація відразу ж виправляється.

Сульфат кальцію міститься в суперфосфаті, популярному мінеральному добриві. Сульфат кальцію, який вноситься в грунт у вигляді золи, краще засвоюється рослинами, ніж суперфосфат. Це з’єднання особливо необхідно в період нарощування зеленої маси, наприклад, при вирощуванні зелені, цибулі на перо.

Хлорид кальцію активізує фотосинтез, підвищує зимостійкість винограду та плодових дерев. Прийнято вважати, що хлор небезпечний для рослин. Виняток з цього правила — деревна зола, складу цього добрива повністю, включаючи хлориди, задовольняє потребу рослин у харчуванні. Хлор міститься в плодових і овочевих культурах в розмірі до 1% від сухої маси, а в томатах його навіть більше.

При нестачі в ґрунті хлору гниють плоди помідорів, чорніють закладені на зберігання яблука, розтріскується морква, передчасно опадають ягоди винограду. Корисний хлорид кальцію при вирощуванні троянд — він захищає цю культуру від захворювання чорною ніжкою.

Калій. До складу золи входить ортофосфат калію K3PO4, необхідний для регулювання водного балансу рослин. Крім того, калієві з’єднання збільшують зимостійкість теплолюбних культур і приймати грунт, що особливо важливо при вирощуванні троянд, лілій і хризантем.

Магній. До складу золи входять відразу три сполуки магнію, всі вони необхідні для нормальної життєдіяльності рослин.

Деревна зола — склад і застосування в якості добрива

Використання деревної золи

Якщо в засіках дачника є деревна зола, її застосування може бути досить різноманітно. Попіл можна використовувати як:

фосфорно-калійне добриво;
нейтралізатор грунтової кислотності;
збагатить добавку до компосту;
фунгіцид і інсектицид.

Деревна зола як добриво вигідно відрізняється від «мінералки» відсутністю шкідливих хімічних сполук. З’єднання у складі золи легко розчиняються у воді і, отже, швидко засвоюються. У попелі абсолютно немає азоту (це великий мінус), але зате в ньому багато кальцію, калію та фосфору. Особливо багато калію і фосфору містить зола соняшника і гречки (до 35%).

Деревна зола — склад і застосування в якості добрива

У попелі деревини калію і фосфору помітно менші (10-12%), але в ньому міститься багато кальцію. Найбільш багаті кальцієм береза і сосна, що дає можливість використовувати їх золу для підлужування і поліпшення структури грунту. Також для цієї мети придатні згорілі торф і сланці.

Важливо! Якщо в грунт вносилася вапно, золу в цей же рік застосовувати не можна, так як ґрунтовий фосфор переходить у недоступну форму.

Для розкислення грунту золу вносять раз на три роки в кількості 500-2000 г на квадратний метр. Зола активізує мікрофлору ґрунту, що відразу ж позначається на структурі — земля стає рихлою, легкою в обробці.

Додавання золи в компост прискорює дозрівання компостної купи і збагачує кінцевий продукт кальцієм і магнієм. Для цього компостну купу просто перешаровують непросіяного золою по мірі її укладання, насипаючи її в довільній кількості. Вапно в цьому випадку додавати не потрібно.

Правила внесення добрива

Корисні речовини, що містяться в попелі, активно розчиняються у воді, тому краще удобрювати грунт не восени, а навесні. Вносити золу восени можна тільки на важких глинистих грунтах, з яких вона майже не вимивається талою водою.

Золу вносять при перекопуванні ділянки, розсипаючи 100-200 грамів на кожен квадратний метр, і зашпаровують на глибину не менше 8 сантиметрів — це попереджає утворення грунтової кірки.

Для довідки: 1 склянка містить ? 100 грамів золи.

Доцільніше вносити добриво не під час суцільної перекопування, а відразу у посадкові лунки. У огіркові лунки можна засипати по столовій ложці, томатні і картопляні — по 3 ложки. При посадці ягідних кущів в посадкову яму всипають до 3 склянок золи. Золу в лунках і ямах обов’язково потрібно перемішати з грунтом, щоб коріння не стикалися з нею безпосередньо — це може призвести до опіку.

Важливо! Деревна зола для рослин не вноситься одночасно з фосфорними і азотними добривами, так як азот в цьому випадку швидко випаровується, а фосфор переходить в малодоступну форму.

Для багатьох садівників головним джерелом золи є звичайний мангал. Де в такому випадку взяти це корисна речовина рано навесні, адже «шашличний» сезон тільки починається? Єдиним виходом буде зберегти добриво з минулого року.

Взимку вміст мангалу зберігають у щільно закритому відрі в сухому місці. Головне завдання при зберіганні полягає в забезпеченні сухості, так як з попелу дуже легко вимивається калій, після чого вона стає практично марна як добриво.

Рідкі підгодівлі золою

В якості добрива застосовується не тільки суха деревна зола, використовують її і для приготування кореневої рідкої підгодівлі. Зольні рідкі підгодівлі дозволяється застосовувати в будь-який момент вегетаційного періоду рослини. Особливо добре відгукуються на такі процедури томати, огірки і капуста.

Для приготування підгодівлі беруть 100 грамів попелу, настоюють добу його в 10 літрах води і виливають під кожне овочеве рослина по одній пів-літровій банці розчину.

Добриво плодоносного саду

В саду зольне добриво особливо подобається кісточкових культур, але і семечковым воно теж піде на користь. Підживлюють дерева так: навесні по периметру крони викопують канавку і засипають в неї золу з розрахунку 1 стакан на погонний метр канавки. Зверху канавку закривають землею. Поступово зольні з’єднання разом з дощовою водою проникнуть на глибину росту коренів і засвояться деревом.

Боротьба з шкідниками і хворобами

Деревна зола століттями застосовувалася як фунгіцид і інсектицид. Для боротьби з хворобами і шкідниками рослин її можна використовувати трьома способами:

вносити в ґрунт;
припудрювати зрізи рослин,
запилювати поверхню грунту і рослин.

Запилювати рослини золою зручно через металеве кухонне сито з великими отворами. Очі, руки і органи дихання повинні бути захищені, так як робота в даному випадку ведеться з лужним речовиною, здатним пошкодити шкіру і слизові оболонки. Щоб зольна пил добре трималася, листя повинні бути вологими, тому рослини опилівают або рано вранці, поки не зійшла роса, або попередньо їх поливають.

Без шкідників

При посадці картоплі в кожну лунку додають пригорщу золи — це допомагає позбутися від дротяників. Можна додати на відро попелу 2 столові ложки меленого перцю.

Слимаки і равлики не можуть повзати по золі, так як їх тіло дратує луг. Це використовують для захисту капусти, особливо кольоровий, в яку особливо люблять забиратися слимаки. Порошок просто розсипають по поверхні грядки.

Золою запилюють капусту для відлякування земляних блішок і цибулю — для відлякування цибулевої мухи. При цьому витрачається 50-100 грамів золи на 10 кв. м. Опилівают раз на тиждень, починаючи з кінця травня до початку червня. Зольна пил легко змивається водою, тому після дощу обпилювання повторюють.

Проти яблуневого квіткоїда, капустяних гусениць і попелиці допомагає зольно-мильний розчин: 100-200 грамів золи заливають 5-ю літрами гарячої води і кип’ятять кілька хвилин, потім ретельно проціджують, додають столову ложку будь-якого рідкого мила або засоби для миття посуду. Заливають в обприскувач і обробляють смородину, огірки, яблука, капусту.

Без хвороб

Щоб зберегти розсаду капусти і перців від чорної ніжки, після посіву насіння в ящики потрібно тонким шаром «припудрити» землю попелом.

Обприскування зольно-мильна розчином застосовують для боротьби з борошнистою росою.

Припудрювання сухим попелом захищає суниці від сірої гнилі. Особливо важливо, що цей прийом можна використовувати під час плодоношення.

Поряд з перегноєм, до найдавнішим добрив у світі відноситься і деревна зола — використання цього натурального речовини в якості добрива, розкислювача ґрунтів, фунгіциду та інсектициду завжди дає відмінні результати у вигляді надбавок врожаю. Недарма слово «зола» у слов’янських мовах вважається спорідненим словом «золото».