Численні різновиди диффенбахии вже понад 150 років вирощуються в якості оранжерейних і домашніх культур, і тільки в останні роки все частіше говорять про отруйність рослини.
Чим небезпечна диффенбахія, чому не можна тримати вдома це ефектне рослина?
Історія введення диффенбахии в культуру
У світі існує близько 50 видів диффенбахій, в основному виростають в країнах Південної Америки. Ці рослини відносяться до сімейства Ароїдні. Рід славиться декоративно-листяними вічнозеленими культурами, головне достоїнство яких великі строкаті листя.
Після відкриття Америки, при освоєнні невідомих раніше земель Океанії і Карибського басейну рослини з нових територій часто потрапляли на сусідні острови і материк. Саме так, з кораблями торговців і піратів диффенбахія була завезена на південь нинішніх США, Таїті, Гаваї, острови Кука та в інші тропічні райони. Потім культура була доставлена і в Європу.
Завдяки потужним пагонам, щільною соковитою листю і некапризному вподоби незабаром після появи на берегах Старого Світла рослини стали бажаними в оранжереях, а потім оселилися і в оселях на підвіконнях.
За минулий час диффенбахія жодного разу не стала винуватицею серйозного отруєння чи смерті людей. Принаймні, про те, що дифенбахія отруйна чи ні, не згадувала ні преса, ні медики.
На Американському континенті невибаглива рослина настільки добре і швидко освоїлася в нових умовах, що в багатьох місцях стало справжнім бур’яном. Тут диффенбахию ніхто і не думав містити в горщиках, але і у відкритому грунті вона так і не розкрила своєї шкідливості. Хіба що поступово витісняє аборигенні види, займаючи під теплим сонцем найкращі місця і землі.
Чим же завинила диффенбахія, можна тримати її вдома або краще позбавитися від потужних зелених вихованців з красивим листям?
Сумніви в користь і шкоду диффенбахии з’явилися в XX столітті, коли вченими було досліджено склад зелені не тільки цієї культури, але й інших представників Ароїдних.
У всіх частинах цих рослин були виявлені оксалати кальцію, надають подразна дія на шкірні покрови та слизову оболонку очей, органів дихання і травного тракту. В одних видах утримання потенційно небезпечних речовин було мізерним, в інших – в рази більше.
Користь і шкода диффенбахии
Так отруйна диффенбахія чи ні? Якщо порівнювати цей рід Ароїдних з іншими побратимами по сімейству, можна сказати, що в соку рослини міститься значна кількість їдкого з’єднання. При попаданні в стравохід зелень викликає:
- різь;
- відчуття печіння;
- болючі спазми;
- блювотні позиви.
Не уникнути роздратування, болю і набряку, якщо сік диффенбахии потрапляє в очі або на чутливі ділянки тіла. Найбільш страждають ті, хто схильний до алергічних реакцій і маленькі діти.
Але так чи небезпечна культура в повсякденному житті і можна квітка диффенбахии тримати вдома? Якщо розібратися, то шкода від рослини можливий лише в трьох випадках:
- при необережному догляді і нехтування заходами безпеки;
- при попаданні зелені квітки в руки маленьких дітей;
- при поїданні листя домашніми тваринами.
При обрізанні, пересадки та інших маніпуляціях з дифенбахією резонно користуватися рукавичками. Така вимога потрібно неухильно дотримуватися при підвищеній чутливості шкіри і наявності алергії на інші рослини.
Заходи безпеки та допомога при отруєнні соком диффенбахии
Якщо все ж сік потрапив на шкіру, в очі або на слизову ротової порожнини, що важливо якомога швидше змити його проточною водою. Вплив токсинів починають відчуватися буквально за секунди, тому зволікати не варто.
Проковтування листя загрожує набряком гортані і больовим шоком. Ці стани особливо небезпечні для дітей молодше трирічного віку і домашніх тварин, які не можуть розповісти про свою проблему, а значить, надати їм швидку допомогу теж не завжди виходить.
При проникненні зелені диффенбахии в стравохід необхідно:
- дати потерпілому рясне пиття у вигляді теплої води, молока або слабкого розчину марганцевокислого калію;
- забезпечити отримання лікарського засобу з функціями сорбенту для нейтралізації та збору в організмі небезпечних сполук;
- звернутися до медиків за допомогою.
Щоб малюки і живуть в будинку кішки або собаки не піддавалися небезпеки, краще поставити горщик з дифенбахією в недоступне для категорій ризику місце.
Виходячи з усього сказаного, можна зробити один висновок. Питання: «чи Можна дифенбахію, як на фото, тримати вдома?» повинен вирішуватися індивідуально, якщо в сім’ї є:
- люди з підвищеною чутливістю до компонентів соку диффенбахии;
- діти, які не досягли 3-4 років;
- домашні тварини, особливо кішки, часто покушающиеся на кімнатні квіти.
В інших випадках диффенбахія не представляє небезпеки, а її власнику слід лише дотримуватися елементарних заходів безпеки.
Окрім іншого, варто пам’ятати, що всі зелені рослини, включаючи дифенбахію, в денний час активно чистять повітря, виробляють кисень. Але в нічні години ситуація змінюється. Без сонячного світла всі домашні культури поповнюють атмосферу кімнати вуглекислим газом, тому великі екземпляри краще не ставити не тільки в дитячі кімнати і загальнодоступні місця, але і в спальні приміщення.
