Енцефалітний кліщ – це паразит, в тілі якого є вірус енцефаліту. Так як членистоноге є всього лише переносником хвороби, на ньому неможливо виявити ознаки зараження. Без спеціальної експертизи не визначити, переносить дана особина небезпечну інфекцію. Тому якщо енцефалітний кліщ, симптоми, що виникають після укусу, – єдине, що допоможе його «викрити».
Зміст
- 1 Як виявити паразита
- 2 Симптоми укусу
- 3 Що робити
- 4 Кліщовий енцефаліт
- 4.1 Інфікування людини
- 4.2 Ознаки інфікування
- 4.3 Лікування
- 4.4 Профілактика
Як виявити паразита
Після уїк-енду, проведеного в лісі, або туристичного походу потрібно обов’язково обстежити своє тіло перед дзеркалом, ще краще – якщо вас огляне хто-небудь інший. Перш за все звертайте увагу на ті частини тіла, де тонка шкіра (там паразитам легше дістатися до кровоносних судин):
- голова, особливо за вухами;
- пахви;
- пах;
- внутрішня частина колінних і ліктьових згинів.
Після укусу кліща залишається на тілі ще кілька днів, він живиться кров’ю і росте. Тому виявити його не складе труднощів.
Симптоми укусу
Укусу енцефалітного кліща дуже специфічний. В ранку на шкірі вводиться гипостом – спеціальний орган з зубцями, який допомагає паразита утримуватися на тілі. Під час укусу кліща впорскує в кров жертви знеболюючий фермент.
Перші симптоми укусу енцефалітного кліща – набряк і почервоніння шкіри в місці проникнення.
Це прояв специфічної алергії, яка зумовлена речовинами, що входять до складу слини членистоногого. Ускладнює діагностику те, що дані симптоми з’являються не відразу, а через 7-8 днів після укусу. Після вилучення кліща почервоніння проходить через кілька днів.
Що робити
Виявивши ознаки укусу енцефалітного кліща, не поспішайте витягувати паразита. Якщо ви випадково роздушіть його, ризик попадання інфекції в кров збільшиться. До того ж тіло кліща потрібно обстежувати в лабораторії на зараженість. Тому рекомендується відразу звернутися до фахівця.
При виявленні кліща домашнього вихованця потрібно терміново відвести його до ветеринара. Якщо такої можливості немає, придбайте в ветеринарній аптеці засіб від енцефаліту, витягнете кліща пінцетом і самостійно уколів тварині ліки.
Кліщовий енцефаліт
Кліщовий енцефаліт – дуже небезпечне захворювання. Викликає його РНК-містить вірус, який в першу чергу вражає нервову систему. При відсутності лікування хвороба може перейти у важку форму, викликати параліч, що в підсумку закінчиться летальним результатом.
Ризик заразитися енцефалітом існує виключно в теплий період року. Це пояснюється тим, що переносники вірусу активні навесні і влітку. Ризик заразитися найбільше схильні люди, які багато часу проводять на природі:
- туристи;
- мисливці;
- грибники;
- лісники;
- геологи і ґрунтознавці;
- будівельники автомобільних трас і залізниці.
Останнім часом спостерігається підвищений ризик інфікування людей в міських парках, садах, зонах відпочинку, особливо біля природних водойм і відкритих басейнів.
Інфікування людини
Вкушений кліщем людина заражається вірусом під час кровоссання паразита. Самки кліщів «трапезують» за кілька днів, сильно збільшуючись у розмірах, самці ж перебувають на тілі всього кілька годин, тому часто залишаються непоміченими.
Вірус може потрапити в рану в перші хвилини кровосмоктання, так і через декілька днів. Заразитися енцефалітом можна також через травну систему, випивши молоко зараженої корови або кози. Коли вірус потрапляє у кров, він розноситься по тілу з кровотоком, впроваджується в нервову систему і призводить до порушення її роботи. Хвороба прогресує повільно. Лише через 2 тижня інкубаційного періоду з’являються перші симптоми захворювання.
Ознаки інфікування
Перший і найбільш помітний ознака інфікування – різке підвищення температури тіла до 38-40 °C. Гіпертермія спостерігається від 2 до 10 днів, залежно від сили імунітету. Також на початку захворювання виникає затьмарення свідомості, яка у важких випадках може перерости в кому.
В процесі протікання хвороби виникають такі симптоми:
- висипання на тілі, сильний свербіж;
- тимчасова слабкість в м’язах кінцівок і шиї;
- оніміння шкіри обличчя;
- сонливість, втрата сил, загальне нездужання;
- збільшення лімфовузлів;
- сильний головний біль;
- нудота і блювання;
- світлобоязнь;
- гіпотонія і прискорене серцебиття;
- ломота в суглобах, болі в м’язах, параліч;
- скупчення великої кількості крові в певних ділянках тіла. Найчастіше це шкіра обличчя і шиї, слизова глотки і очі.
Лікування
Лікування хвороби, переданої енцефалітний кліщем, повинно проводитися в медичних установах. Тому у разі виявлення симптомів енцефаліту необхідно відправити хворого в інфекційне відділення.
Незалежно від того, чи пацієнт був вакцинований або немає, лікування проводиться за стандартною схемою. При гострому перебігу захворювання хворому показаний постільний режим. Його обмежують у рухах, дуже обережно транспортують і намагаються захистити від больових подразнень. Обмеження знімаються тільки після зникнення симптомів.
Харчування хворих повинно бути одночасно раціональним і щадним для травного тракту і печінки. Для відновлення вітамінного балансу призначаються вітаміни групи в і аскорбінова кислота. Остання необхідна для нормальної роботи надниркових залоз і печінки. Її добова норма складає 300-1000 мг.
Для боротьби з вірусом в м’яз пацієнта вводять протиенцефалітний імуноглобулін. Це речовина виділяють з крові людей, які перенесли це захворювання і виробили імунітет до нього. Щоб уникнути рецидиву і підвищити опірність ослабленого організму, призначають противірусний засіб – інтерферон, рибонуклеазу або «Реаферон».
У разі сильного ураження головного мозку і розвитку поліомієліту підключають гормони стероїдного походження. Якщо у хворого виникають епілептичні припадки, йому прописують дифенін та фенобарбітал.
Профілактика
Профілактика кліщового енцефаліту включає в себе попередження укусів паразитів і вакцинацію проти вірусу. Для того щоб попередити укуси кліщів, слід дотримуватися наступних рекомендацій:
В цілях профілактики енцефаліту роблять щеплення. Процедура повинна проводитися за півтора-два місяці до початку сезону, щоб організм встиг виробити належну кількість антитіл. Після вакцинації людина або взагалі не інфікується, або переносить захворювання в легкій формі.