Буркун лікарський або буркунБуркун лікарський, буркун (Melilotus officinalis) дворічна трав’яниста рослина висотою 50 – 100 см сімейства бобових. Росте природним чином на луках, у посівах, уздовж доріг, на покладах, в зріджених лісах і чагарниках, каменоломнях, дюнах. Поширений по всій Європі.

Опис рослини

Корінь стрижневий, розгалужений. Стебло одиночний, прямостояче, розгалужене, у верхній частині ребристий і опушений. Листя дрібні з шиловидними прилистками, чергові, черешкові, трійчасті, по краю зубчасто-пилчасті; зверху сизувато-зелені, зісподу блідіші.

Квітки ароматні, жовті, дрібні (5 – 7 мм), метеликові типу, на довгих квітконосах, в пазушних китицях завдовжки 4 – 10 см, з 30 – 70 квіток. Цвіте в червні – жовтні. Плід – яйцеподібний боб з шиловидним носиком, довжиною 3 – 4 мм, шириною 2 мм, товщиною 1,5 мм; в кожному бобі 1 – 2 насінини. Насіння овальної форми, гладкі або мелкобугорчатие, жовті. Дозрівають в липні — вересні.

Назва роду складається з двох латинських слів: meli – “мед”, lotus – одне з римських назв конюшини за наявне схожість, тобто зазначається медоносність рослини. Видова назва оfficinalis означає «лікарський», «аптечний».

Буркун лікарський або буркун

Буркун лікарський або буркун Melilotus officinalis — загальний вигляд рослини,
фото wikimedia.org

Лікарські властивості буркуну

Трава буркуну містить органічні кислоти, кумарин, ефірну олію, дубильні речовини, вітаміни С, Е, каротин, похідні пурину, жироподібні речовини, білок, крохмаль, фітонциди.

У квітках виявлено ефірну олію з кумарином, слизові та смолисті речовини, холін, танін. У насінні знаходять дикумарин (перешкоджає згортанню крові), жирну олію (близько 8%), білок (до 42%), крохмаль (до 9%). У сухій траві утворюється лактон кумарин – пахуче речовина з запахом свіжого сіна.

Буркун лікарський здавна використовується в народній медицині як пом’якшувальний, протизапальний засіб.

У науковій медицині буркун лікарський застосовують як протисудомного засобу, при стенокардії, закупорки коронарних судин; входить в протиревматичні, грудні, мягчительные, проносні збори трав. Застосування буркуну в лікувальній косметології та кулінарні рецепти з буркуном.

Вирощування і догляд

Буркун лікарський можна вирощувати в саду для отримання запасу лікувальної трави і, в той же час, для прикраси саду, поліпшення якості ґрунту, залучення бджіл, оскільки він – чудовий медонос. Буркун невимогливий до умов вирощування, морозостійкий, жаростоек та посухостійкий.

Розмножують донники насінням, висіваючи їх наприкінці квітня – початку травня. Щоб прискорити проростання, насіння замочують у чистій воді 3 – 4 години, потім підсушують для кращої сипучості і висівають рядами на глибину 1 – 1,5 см на важких грунтах, і на 2 – 3 см на легких.

Ґрунту переважно рихлі карбонатні, прийнятні солонцюваті та сухі; не придатні кислі заболочені. У перший рік в кінці літа розвиваються стебла. Догляд звичайний: розпушування та прополювання міжрядь. На другий рік культури навесні ділянку боронують і підгодовують повним добривом. Цвітіння настає в червні і триває майже все літо.

Збір, заготівля і зберігання

Лікарською сировиною служать квітучі верхівки рослин, які зрізають в ранкові години, в суху погоду серпом або ножем, сушать при температурі не вище 40оС під навісом з провітрюванням, або на горищі, розкладаючи тонким шаром, пов’язуючи пучками.

Висушену траву обмолочують, просіюють крізь сито, залишаючи тільки квітки і дрібні листя. Зберігають у закритому посуді в прохолодному, сухому і темному місці протягом 2 років.

Буркун лікарський або буркун

Буркун лікарський або буркун Melilotus officinalis, фото wikimedia.org

Застосування буркуну

Застосовується буркун не тільки в харчуванні та лікувальної косметології. Він здавна знайшов своє застосування в господарських потребах. У багатьох країнах Європи його відваром запарюють бочки перед наповненням їх вином, засолкою овочів і т. п.

  • Траву буркуну лікарського кладуть у квашеного молока при виготовленні сирів.
  • В Швейцарії спеціально відібрані і висушене листя буркуну використовують у приготуванні зеленого швейцарського сиру.
  • Буркун лікарський – добрий медонос, з його полів отримують буркуновий мед бурштинового кольору з тонким ароматом.
  • Буркун використовують як зелене добриво, заорюючи восени його зелену масу. Ефект від внесення такої органіки відповідає надходженню в грунт 30 – 40 т на га гною.
  • Листям буркуну парять глечики і фляги для запобігання скисання молока.
  • Сухе листя буркуну застосовують для ароматизації тютюну.
  • Сухі квітки використовують для ароматизації мила, білизни в шафах.
  • Суху траву буркуну кладуть у вовняні і хутряні вироби для захисту від молі.

Олена Марасанова (Кузьміна)

Читайте схожі статті

Схожі:
Соц закладки