Зміст:
- Головні правила прийому антибіотиків
- Які антибіотики найбільш ефективні при бронхіті?
- Антибіотики для лікування дітей
Бронхіт – захворювання, що характеризується виникненням запального процесу в бронхах. У багатьох випадках патологічний процес спричиняється бактеріями або вірусами. Хвороба може протікати в гострій або хронічній формі.
Хронічний бронхіт є ускладненням гострого, але може бути також наслідком тривалого подразнюючого впливу деяких факторів – наприклад, пилу або квіткового пилку. Іноді може розвиватися набряк слизової оболонки бронхів. При сильної вираженості він стає причиною закупорки їх просвіту. У цьому випадку говорять про обструктивній формі захворювання. Лікування призначається залежно від причини хвороби, форми перебігу та деяких інших особливостей.
Застосування антибіотиків виправдано лише у випадку бактеріальної етіології бронхіту.
При його вірусне походження (в більшості випадків характерному для гострої форми) воно не тільки недоцільно, але навіть може зашкодити, оскільки антибіотики гнітюче діють на імунну систему, тим самим заважаючи організму боротися з хворобою. Крім того, вони стають причиною розвитку дисбактеріозу, прояви алергічної реакції і призводять до поширення патогенної мікрофлори і вироблення мікроорганізмами стійкості до лікарських засобів. У разі хронічної форми перебігу антибіотикотерапія застосовується під час загострення гнійного процесу.
Головні правила прийому антибіотиків
При прийомі антибіотиків досягти бажаного ефекту можна тільки при дотриманні певних правил. Основні з них:
до змісту ?
Які антибіотики найбільш ефективні при бронхіті?
1. Сульфаніламіди та триметоприм
В даний час сульфаніламідні препарати в чистому вигляді призначаються досить рідко. Це обумовлено високою токсичністю цих медикаментів і виробленням мікроорганізмами стійкості до їх складу. Замість них призначають комбіновані препарати, що містять поряд з сульфаніламідами триметоприм. Їх інгредієнти доповнюються один одним, внаслідок чого починають надавати бактерицидну дію Найбільш часто використовуваними антибіотиками даного ряду є бісептол. Він являє собою комбінований протимікробний засіб на основі сульфаметоксазолу та триметоприму. Належить до антибіотиків широкого спектра дії, проявляє активність до стрептококів, стафілококів, ряду інших бактерій, здатних викликати запалення в бронхах.
2. Препарати ко-тримоксазола
Відрізняються широким спектром дії, мають переважну дію на багато штамів стафілококів, стрептококів, сальмонел (50-90%), пневмококів, кишкової палички і т. д. Стійкість патогенної мікрофлори до даних препаратів розвивається досить повільно, внаслідок чого вони зберігають ефективність протягом тривалого часу. Ускладнення виявляються у рідкісних випадках.
Серед препаратів цього ряду можна назвати: берлоцид; бактрим; синерсул; ранкотрим; дуосептол; септрин; тримусол.
З найбільш характерних побічних явищ слід вказати:
- шкірні висипання;
- зниження апетиту;
- діарею;
- нудоту;
- блювоту;
- свербіж;
- розвиток суперінфекції у формі грибкового ураження ротової порожнини, зокрема, у літніх та ослаблених пацієнтів.
Лидаприм. Відноситься до комбінованих сульфаніламідних препаратів нового покоління. Відмінною особливістю даного засобу є заміна сульфаметоксазолу на сулафаметрол. Завдяки новому компоненту лидаприм придбав кілька важливих переваг:
- значну антибактеріальну ефективність;
- низьку стійкість більшості збудників;
- високий ступінь проникнення до складу бронхіального секрету;
- мізерний ризик утворення кристалів у сечовивідних шляхах та нирках;
- мінімум побічних ефектів, завдяки чому препарат можна давати навіть немовлятам з 1,5 місячного віку і літнім пацієнтам
Септрин. Є оригінальним препаратом фірми. Здобув широку популярність серед засобів для лікування бронхіту завдяки якісним характеристикам, високій ефективності, різноманіття лікарських форм і мінімуму побічних дій. Рекомендований для лікування дітей.
Суметролим. Основною перевагою цього комбінованого препарату є швидке і майже повне (90%) всмоктування в кров. При необхідності тривалого застосування вимагається контроль за складом крові. Протягом лікування слід вживати велику кількість рідини. Є ряд протипоказань, зокрема, порушення картини крові, ниркова та печінкова недостатність.
3. Пеніциліни
Дана група являє собою напівсинтетичні препарати, що володіють широким спектром дії.
Ампіцилін приймають перорально (через стійкості до кислого середовища). До мінусів медикаменту можна віднести низьку всмоктуваність, з-за якої він концентрується в кишечнику та призводить до розвитку дисбактеріозу.
Амоксицилін має високу ступінь всмоктування, прекрасно переноситься пацієнтами, ступінь біодоступності становить 95%. Можливі побічні реакції у вигляді алергії. Обидва препарати добре переносяться пацієнтами.
До препаратів амоксициліну відносяться:
- хиконцил;
- амотид;
- флемоксид-солютаб;
- аугментин;
- амоксиклав;
- уназін.
Аугментин є найбільш популярним антибіотиком у світі. Протипоказанням до його застосування є непереносимість пеніцилінів. Побічні реакції у вигляді нудоти, блювоти і діареї слабо виражені і проходять після відміни препарату.
4. Аміноглікозиди
Препарати цієї групи справляють бактерицидну дію при використанні в великих дозах. Застосування у малих дозах призводить до гальмування розвитку бактеріальних клітин.
Гентаміцин – застосовується при важких формах хвороби, в разі змішаної інфекції, при слабкому імунітеті, а також при відсутності ефекту в результаті лікування менш безпечними антибіотиками.
до змісту ?
Антибіотики для лікування дітей
При лікуванні бронхіту у дітей в основному використовують три групи антибіотиків:
- пеніциліни і амінопеніциліни;
- цефалоспорини;
- макроліди.
З препаратів пеніцилінової групи найбільш ефективними є амоксицилін і ампіцилін. До того ж вони володіють значним спектром дії. Однак дані засоби мають ряд побічних дій.
В останні роки при лікуванні дітей перевагу віддають препаратам нового покоління: ампіцилін+сульбактам, амоксицилін+клавуланат. Їх можна давати навіть новонародженим віком до 1 тижня.
Найбільш популярними засобами в групі цефалоспоринів є аксетил, цефаклор, цефалексин, цефоруксим.
Основним мінусом цефалоспоринів і пеніцилінів є те, що вони нерідко стають причиною розвитку дисбактеріозу і алергічної реакції. Крім того,дані кошти не можуть проникати в клітинні структури, тому їх застосування марно щодо мікоплазми і хламідій.
В цьому випадку призначають макроліди: сумамед, макропен, рулид, еритроміцин. Вони призводять до прояву алергічної реакції в дуже рідкісних випадках, добре переносяться дитячим кишечником. Ще однією перевагою макролідів є їх виведення не тільки за допомогою нирок, але і через дихальні органи і кров. При видиханні через легені і бронхи препарат може впливати на основні скупчення збудників, розташованих в основному в цих органах.
Підводячи підсумки, слід зауважити, що найбільш ефективними і найбільш безпечними в педіатричній практиці вважаються амінопеніциліни та макроліди.
Цефалоспорини застосовуються тільки при важкому перебігу хвороби, а також при наявності алергії на пеніциліни.
Макроліди показані у випадку микоплазменного бронхіт з обструктивним синдромом. У дітей молодшої вікової групи вони нерідко викликають пронос, нудоту і блювоту.
Під час лікування та після антибіотикотерапії дітям необхідно давати пробіотичні кошти. Під час лікування їх застосовують у перервах між прийомом ліків.
Після закінчення курсу пробіотики використовують ще як мінімум 14 днів (переважно до 1 місяця). Добре зарекомендували себе: Хілак Форте; РиоФлора Імуно; Лактобактерин; Біфідумбактерин; Аципол.
