Аденоміоз матки

Зміст:

Причини аденоміозу
Форми аденоміозу
Ступеня захворювання
Основні ознаки і симптоми
Як лікують аденоміоз

Аденоміоз матки (внутрішній генітальний ендометріоз) – захворювання, пов’язане із зміною функціональної активності ендометрію (слизової оболонки матки), внаслідок якого відбувається його проростання в інші шари матки і навіть за її межі, доходячи до яєчників, піхви, маткових труб, органів ШКТ, сечовидільної системи і т. д. (див. статтю «Ендометріоз»)

Аденоміоз відноситься до гиперплазиям доброякісного характеру, оскільки клітини не зазнають структурних змін. Однак патологія насилу піддається лікуванню. Складність полягає в тому, що межа між ураженої і здорової тканиною часом неможливо розрізнити.

Механізм розвитку

Аденоміоз матки Зсередини порожнину матки вистилає слизова оболонка, або ендометрій. Під час місячного циклу вона розростається для прийняття заплідненої яйцеклітини. У разі, коли запліднення не відбувається, зайва частина слизової відторгається під час менструації видаляється з організму.

В нормальному стані зростання ендометрію відбувається в межах порожнини матки. В результаті впливу деяких факторів він проникає в міометрій (м’язовий шар) і продовжує там зростати у відповідності зі звичайним місячним циклом.

Цей процес тягне за собою властиве аденомиозу збільшення м’язової тканини матки в цілому, порушення гормонального характеру, збій в роботі органів і систем, ослаблення захисних властивостей організму. Що відбувається при цьому гормональний збій провокує запальні процеси і може призвести до безпліддя.

Зміст

Причини аденоміозу

Причини і механізми розвитку аденоміозу до кінця не вивчені, проте фахівці одностайні в одному: патологія є гормонозависимой і розвивається на тлі ослабленого імунітету.

Основними факторами ризику вважаються:

Хірургічні операції, інші пов’язані з маткою маніпуляції. До їх числа відносяться: аборт, кесарів розтин, діагностичне вишкрібання. При цьому відбувається руйнування внутрішньої перегородки (базальної мембрани), в результаті чого клітини ендометрію отримують вільний доступ у м’язовий шар матки, в якому продовжують розвиватися і розмножуватися.

Попадання клітин слизової в міометрій може відбутися ще під час внутрішньоутробного розвитку дитини, після чого їх розвиток відбувається під впливом гормонів.

Іноді аденоміоз є наслідком недостатнього розкриття шийки матки під час маткових кровотеч. При цьому клітини слизової потрапляють в м’язову стінку матки, потім у черевну порожнину.

Причиною є також ендокринні порушення, пов’язані з некоректною роботою щитовидної залози, яєчників, наднирників, гіпофіза. В організмі відбувається порушення балансу естрогену і прогестерону і збій менструального циклу.

Сприятливим фоном для розвитку патології є наявність деяких захворювань: міоми, алергічних та інфекційних хвороб (вони вказують на слабкість імунної захисту), печінкова недостатність.

Велике значення має генетична схильність, причому як до аденомиозу, так і до інших новоутворень доброякісного або злоякісного характеру, локалізованих в жіночих статевих органах.

Запальні захворювання матки та маткових придатків, дисфункціональні кровотечі – зокрема, внаслідок тривалого прийому гормональних препаратів або хірургічного втручання.

Хвороби органів шлунково-кишкового тракту, артеріальна гіпертензія, інші екстрагенітальні патології.

Тривале застосування оральних протизаплідних препаратів чи наявності внутрішньоматкової спіралі.

Ускладнені або пізні пологи.

Пізніше початок статевого життя.

Занадто ранній або пізній початок менструацій.

Избыточныйвес.

Значна фізичне навантаження.

Погана екологія.

Зловживання солярієм або часте перебування на сонці.

Гіподинамія, яка призводить до застійних явищ в органах малого тазу, ущільненню і розростання ендометрію.

Нервове напруження, стреси (надають негативний вплив на гормональний фон, пригнічуючи вироблення деяких гормонів).

до змісту ?

Форми аденоміозу

Захворювання може протікати в трьох основних формах:

Для дифузного аденоміозу характерно виникнення сліпих кишень в шарі ендометрію. Вони можуть проникати на різну глибину маткових шарів, а також в її порожнину. Дане перебіг захворювання може призвести до утворення свищів в області малого тазу.
Особливістю розвитку вузлової форми є проникнення залозистого епітелію у м’язовий шар матки і подальше утворення великої кількості різних за розміром вузлів. Їх порожнина заповнена коричневою рідиною або кров’ю, що виробляється у відповідності зі звичайним менструальним циклом.
Дифузно-вузловий (змішаний) тип являє собою поєднання симптомів двох основних форм аденоміозу.

до змісту ?

Ступеня захворювання

Відповідно до глибинного проникнення епітелію в маткові шари розрізняють чотири ступені захворювання:

Перша – проростання ендометрію до м’язового шару. Обстеження виявляє наявність темних вічок або кровоточать стінок. Змін рельєфу маткових стінок не спостерігається.
Друга – слизова оболонка проростає на половину глибини міометрія. М’язовий рельєф стає нерівним, тканина ущільнюється, порожнину матки в деякій мірі втрачає еластичність.
Третя – м’язова тканина вражена аж до серозного покриву. Стінки матки значно ущільнені, рельєф спотворений. При обстеженні на внутрішній поверхні виявляються набряклі ділянки без чітких контурів.
Четверта – клітини слизової оболонки виходять за межі міометрія, концентруються в серозної оболонки, проникають в очеревину і поширюються на розташовані в порожнині малого тазу органи. Ендометрій може проростати в яєчники (аденоміоз яєчників), шийку матки (аденоміоз шийки), маткові труби, сечовий міхур, дугласово простір.

до змісту ?

Основні ознаки і симптоми

Визначення захворювання на ранніх стадіях досить проблематично внаслідок безсимптомного протікання. Перші ознаки з’являються, коли розростання ендометрія призводить до значних змін структури маткових стінок. Основні симптоми аденоміозу:

больовий синдром — з’являється за кілька днів до місячних кровотеч і після них;
зміна тривалості менструації: вона може стати більш тривалої або, навпаки, скоротитися (в більшості випадків зустрічається другий варіант);
виділення коричневого кольору (до і після критичних днів);
значна крововтрата під час менструації;
больові відчуття під час статевого акту;
патологічні зміни розміру і форми матки: деформація виявляється тільки під час гінекологічного обстеження;
безпліддя – розвивається внаслідок неможливості запліднення яйцеклітини. Ситуація особливо ускладнюється при наявності інших захворювань.

до змісту ?

Як лікують аденоміоз

Пацієнткам призначають гормональні препарати, які призводять до штучної менопаузи. Мінусом даного методу є велика ймовірність рецидиву захворювання: у багатьох випадках після закінчення курсу патологічне розростання ендометрію поновлюється. Щоб уникнути цього, застосовують підтримуючу гормональну терапію. Препарати нового покоління мають спрямовану дію, побічні реакції при цьому зведені до мінімуму.

Емболізація маткових артерій – суть методу полягає в припиненні кровотоку в гілках маткових артерій, які забезпечують поживними речовинами уражену частину епітелію. При цьому судини, що забезпечують кров’ю здорові ділянки міометрія, залишаються в незмінному вигляді.

Хірургічна операція проводиться двома способами: видаляються уражені вузли і тканини, при цьому орган зберігається (гістероскопія, лапароскопія); віддаляється вся матка.

Застосування особливих внутрішньоматкових спіралей, скорочують інтенсивність менструальних кровотеч і больовий синдром.

Електрокоагуляція – за допомогою даного методу усуваються патологічним процесом охоплені ділянки.

Для попередження захворювання та його лікування на ранніх стадіях можуть застосовуватися гормональні контрацептиви або нестероїдні аналгетики (наприклад, нурофен).

Імуномодулюючі препарати і вітамінно-мінеральні комплекси сприяють підвищенню захисних сил організму.

При необхідності хворим призначають релаксанти і кошти від анемії.